Напрямки | Локації відпочинку в Карпатах

Кожен куточок нашої великої країни – величний та неповторний. Когось захоплюють безмежні простори степів, хтось любить запах моря, а хтось не уявляє свого життя без гір. Саме гори поєднали в собі найкраще, що могла подарувати людству природа: зелене море смерекових лісів, безмежні простори духмяних полонин, дзвінку мелодію гірських потічків, а ще відчуття легкості та волі. Такі емоції можуть подарувати кремезні вершини, що підносять до самих хмар. Є безліч варіантів, куди можна приїхати на відпочинок в гори як всією сім'єю чи цілою компанією, так і «одиноким вовком», що не бажає ділитися ні з ким позитивними враженнями від прогулянки горами. І село Шешори – саме той варіант, який допоможе відпочити наповну. До того ж перевірений не одним поколінням туристів.

Неймовірне та казкове селище на Закарпатті, яке налічує близько 7 тисяч населення. Своя маленька країна, яка знаходиться в Межигірському районі, в мальовничій долині річки Колочава, притоці Тереблі. Для нас з вами Колочава – високогірне село в Карпатах, як і тисячі інших. Та для чехів – то своєрідний казковий край. Саме так описував його в своєму романі «Микола Шугай – розбійник» Іван Ольбрахт. Він настільки реально описав цю місцину, що кожен дорослий чех має за честь потрапити до Колочави. Перед очима закордонних мандрівників постають ті ж хати, вкриті черепицею, вулички, що потопають в буйній зелені, цілий цвинтар жандармів, що полягли під час протистоянь з Миколою Шугаєм. Тому не дивуйтеся, коли місцеві дітлахи спочатку сплутають вас із частими закордонними гостями і попросять цукерку.

Гута – межа між цивілізацією та дикою природою. Так званий портал, який переносить кожного охочого із запиленого та задимленого міста в тихий та живописний гірський рай. Місце, яке закохує з першого погляду, в яке хочеться повертатися знову і знову. Невеличке за населенням (близько 800 осіб) село багате на навколишню природу та гостей, не рідко поважних та знаменитих.

Українські Карпати – єдиний живий організм зі своїми думками та таємницями, дикі землі серед велелюдних міст. Нерозгадана таємниця тисячоліть, яка манить у свої надра все нових та нових мандрівників. Карпатські села – острівки цивілізації, яка зуміла прижитися серед древніх вершин та сивих лісів. На відміну від міст, де традиції практично забулися, у гірських селах мирно вживаються древні традиції та блага цивілізації. Рідко тепер котрий гуцул без мобільного зв'язку чи телевізора. Та найголовніше, що досі в карпатських селах цінується віра, любов до природи та ближнього. Саме тому Карпатський край чи не найгостинніший. Щоб відчути на собі не тільки позитивний вплив гірської добродушності, а вплив чистого карпатського повітря – потрібно завітати до села Микуличин, що на Прикарпатті. Село розмістилося у затишку, на берегах річок Прутець Чемигівський та Прут.

Косів – колиска гуцульської культури та звичаїв. Містечко є районним центром та сучасним карпатським курортом. Кожного року в «тенета» гуцульських звичаїв потрапляють тисячі туристів. Окрім живописних гірських краєвидів, Косів славиться своїм сувенірним ринком. Від різноманіття та краси виробів розбігаються очі, важко втримати себе в руках, щоб не скупити чи не весь товар. Керамічні, дерев'яні та вовняні вироби, вишивка – це далеко не весь перелік корисних та водночас красивих речей. За один день точно не побачити весь різнобарвний Косів, тому перепочити можна в приватних садибах, готелях, туристичних комплексах, санаторіях. Весело провести час можна в різноманітних ресторанчиках та нічних клубах. Для любителів активного відпочинку на природі теж знайдеться не одна розвага. Одним словом, Косів – місто традицій та сучасного дозвілля, яке вражає з кожним днем все більше і більше.

В просторих та гостинних Карпатах безліч місць, куди можна приїхати на відпочинок. Кожен гірський куточок подарує вам незабутній відпочинок та море позитивних емоцій. В кожному містечку чи селі однаково привітні та гостинні люди, різняться вони тільки неповторними пам'ятками природи. Одним із таких гостинний та неймовірно живописних поселень є селище міського типу Ворохта, яка має чим здивувати своїх гостей.

Карпати – територія сильних та вільних людей. Вільних від міської метушні та турбот. Це відбувається насамперед тому, що замість сірого бетону та чорного диму горяни бачать сині гори, смарагдові ліси та безмежний простір. Природа, вірність традиціям та вірі – три основні складові, які роблять їх найщасливішими серед інших. І найголовніше, що цим умінням бути щасливим, можна заразитися, як звичайним грипом. Одним із осередків такого щастя є село Ільці, що знаходиться на перехресті шляхів Закарпаття-Румунія.

Справжня туристична мекка, яку відвідують кожного року тисячі туристів. Чинадієво – це старовинне селище на Закарпатті в долині річки Латориця, всього за 15 км. від Мукачевого. За 48 км. від обласного центру Ужгорода. До 1944 року поселення існувало під назвою Сент-Міклош.

Село Яблуниця – мрія туриста. Це не просто лікувально-оздоровчий центр, а й осередок гуцульської культури та фольклору. Саме мешканці невеличкого села у Верховинському районі, на затишному березі річки Білий Черемош, ревно передають з покоління в покоління дивовижні обряди та звичаї. Від старого до молодого зможуть провести незабутню екскурсію в таємничий гуцульський світ. Емоції та ставлення людей тут справжні, непідробні. Тут не знайдеш театралізованих постановок весілля, святкування Великодня чи Різдва. В селі немає необхідності створювати музей – тут кожна хата є музеєм. Одяг, предмети побуту, господарські знаряддя, посуд – найбільші музеї позаздрять таким колекціям.

Прикарпатське село Космач – найбільше за чисельністю та площею поселення в цілій Україні. Населення Космача перевищує межу 7-ми тисяч. Село належить до Косівського району та є одним із найдавніших гуцульських поселень. Космач славиться не тільки своєю давньою та багатою культурою, а видобутком озокериту. В Космачі століттями шанують та бережуть унікальні гуцульські ремесла, вироби яких славляться на весь світ.