Колочава — казкове селище на Закарпатті

3 092

Неймовірне та казкове селище на Закарпатті, яке налічує близько 7 тисяч населення. Своя маленька країна, яка знаходиться в Межигірському районі, в мальовничій долині річки Колочава, притоці Тереблі. Для нас з вами Колочава – високогірне село в Карпатах, як і тисячі інших. Та для чехів – то своєрідний казковий край. Саме так описував його в своєму романі «Микола Шугай – розбійник» Іван Ольбрахт. Він настільки реально описав цю місцину, що кожен дорослий чех має за честь потрапити до Колочави. Перед очима закордонних мандрівників постають ті ж хати, вкриті черепицею, вулички, що потопають в буйній зелені, цілий цвинтар жандармів, що полягли під час протистоянь з Миколою Шугаєм. Тому не дивуйтеся, коли місцеві дітлахи спочатку сплутають вас із частими закордонними гостями і попросять цукерку.

Село Колочава в Закарпатській області
Колочава, Закарпатська область

Екскурс в історію Колочави

Як ви вже могли здогадатися, назва поселення походить від місцевого потічка Колочава. Більше про історію села можна дізнатися безпосередньо з роману Івана Ольбрахта «Микола Шугай – розбійник». На цьому місці село утворилося в першій половині ХV ст., його засновниками були утікачі від кріпацького поневолення. Самих мешканців Колочави письменник описує, як бунтарів та невільників, що зуміли протистояти самому Потоцькому, уникнувши смертної кари за свій вчинок. Що це гідні нащадки своїх праотців, які також боролися проти свавілля румунських бояр, мадярських магнатів та турецьких панів. Кожен утікач будував собі непримітне, але зручне житло. З часом осель більшало – і утворювалися присілки.

Перша письмова згадка про Колочаву датується 1463 роком. Тоді ці землі перейшли до рук Урмезеїв. До того навколишніми територіями володіли їхні родичі - феодали румунського походження Білкеї, а ще перед тим знатні Балку та Драгу.

З приходом 1526 року вся долина річки Теребля переходить до складу Семиградського князівства. Все навколо: ліси, поля, луки, долини – стають частиною Хустської домінії, а люди починають підпорядковуватися Хустському замкові.

Вид на село Колочава, Закарпатська область
Панорама Колочави, Закарпатська область

Легенди Колочави

З початком ХХ ст. в селі запанував хаос. По-перше, Колочава не могла остаточно оприділитися з власником, тому час від часу переходила з рук в руки. А коли Австро-Угорська імперія програла у І Світовій війні, в селі остаточно закріпилося безвладдя.

Своїй популярності село має завдячувати легенді про місцевого розбійника Миколу Шугая (Сюгая). Хоча героєм цього чоловіка важко назвати. Його історія почалася з прикрого випадку дезертирства з армії. Після чого той повернувся в село і організував так званий загін опришків, що ніби відбирав у багатих заради допомоги бідним. Але насправді все це вигадки. Адже згідно свідчень місцевого населення, Сюгай був звичайнісінький розбійник, ба навіть вбивця. Близько півтора року Микола Шугай був невловимим для чеських жандармів. Поки саме оточення розбійника не здало його за винагороду. Рідний брат Миколи Юрій разом з вірними колись побратимами підступно зарізали ватажка та здали тіло в жандармерію.

Живописна Колочава, Закарпатська область
Краєвиди довкола Колочави

Все це лягло в основу роману чеського письменника Івана Ольбрахта «Микола Шугай – розбійник». Письменник 6 років прожив у селі, тому його описи подій та картин надзвичайно реалістичні. У самій Чехії надзвичайно шанують письменника та його твір. Діти вивчають роман у середній школі, режисери знімають стрічки, влаштовують постановки вистав та мюзиклів, поети та композитори створюють пісенні шедеври. Саме тому чехи так добре знають не тільки героя Миколу Шугая, а й саме село, де відбувалися події. Щодо українців, то для них історія Шугая схожа з тисячами інших, що відбувалися на території Карпат. Щоправда, це зовсім не завадило у 1982 році відкриттю соцреалістичного музею Івана Ольбрахта, який через 14 років був переоблаштований на етнографічний. Цю місцину кожного року відвідували сотні прихильників історії про Миколу Шугая. Спеціально для них з початку 90-х років було засновано фольклорний фестиваль, що об'єднує знавців та простих прихильників українського та чеського фольклорів. У вже відреставрованій колишній жандармській станції тепер функціонує пансіон для закордонних туристів та корчма в народному стилі.

Колочава, Закарпатська область
Село Колочава в Закарпатській області

Колочава сьогодні

Ще зовсім недавно село можна було назвати місцем, «в якому зупинився час». Тут практично були відсутні всі блага цивілізації. Якщо це були холодні та суворі зими, то й доїхати туди було просто неможливо. Але сьогодні село зовсім не впізнати. Ще декілька років тому в недобудованому клубі місцеві мали громадський туалет. А сьогодні це повноцінний сучасний сільський клуб, в якому молодь весело проводить час на дискотеці. Кожен місцевий мешканець має з собою в кишені мобільний телефон. З ініціативи громадськості у 2002 році був поставлений бюст Ольбрахтові. Старий цвинтар з похованими героями знаменитої історії в доглянутому стані. На території села діє декілька музеїв, серед яких музей у дерев'яній церкві, музей Івана Ольбрахта, музей народної архітектури та музей-сканзен «Старе село». Саме про останній хочеться розповісти більш детально. Це унікальний проект уродженця села Станіслава Аржевітіна, котрий на 2-ох гектарах землі відкрив ціле ремісниче село, присвячене лісорубам, шевцям, вівчарям, мірошникам, корчмарям. Окремою експозицією є вузькоколійка зі справжнім паровозом. Поруч із комплексом діє «стара школа», в процесі «Чеська школа», «Народна», «Церковно-приходська», «Радянська» школи. В планах мецената відкрити школу вівчарства, де б всі охочі могли навчатися вівчарній справі.

Туризм та відпочинок в Колочаві

Музей у дерев'яній церкві

Церква Святого Духа зведена у 1795 році. У храмі досі збережений первинний інтер'єр, а все тому, що за радянської влади в стінах церкви функціонував Музей атеїзму. Старий бароковий іконостас було знято, а на його місце повішено портрети вождів-революціонерів.

Церква Святого Духа, Колочава
Церква Святого Духа в Колочаві

Музей Івана Ольбрахта

З'явивися на честь столітнього ювілею від дня народження чеського письменника у 1981 році. Експонати музею здебільшого присвячені перебуванню Ольбрахта у Колочаві та його найзнаменитішому творові «Никола Шугай – розбійник».

Вузькоколійка

Унікальний на все Закарпаття музей залізниці. Гордість музейників – старовинний паровоз та цілий ешелон на 10 вагонів. Тільки тут можна побачити все різноманіття цього виду транспорту: вагони для транспортування деревини та худоби, чеський пасажирський вагон, товарняк з Радянського Союзу. Дивовижно, але у музею можна не тільки просто оглянути експонати, а й проїхатися вузькоколійкою.

Вузькоколійка (Музей залізниці), Колочава
Музей залізниці (Вузькоколійка) в Колочаві

Музей-скансен «Старе село»

Це унікальний проект уродженця села Станіслава Аржевітіна, котрий на 2-ох гектарах землі відкрив ціле ремісниче село, присвячене лісорубам, шевцям, вівчарям, мірошникам, корчмарям. Поруч із комплексом діє «стара школа», «Чеська школа», «Народна», «Церковно-приходська», «Радянська» школи та особлива «школа вівчарства», де всі охочі можуть навчатися вівчарній справі.

Колочава, Музей-скансен «Старе село»
Музей-скансен «Старе село» в Колочаві

Бункер Штаєра

Справжня повстанська криївка, в якій свого часу переховувалися колочавські повстанці 1949-1957 рр. Досі збереглися фотографії, обмундирування та зброя народних героїв. Криївка (бункер) оснащена власною невеличкою криницею, струмок з якої був у ролі каналізації, а замість димоходу була смерека. Цілий рік повстанці водили за ніс червоноармійців, просто ховаючись під сосновим гіллям. Та й тепер досить важко знайти той бункер без провідника.

Лінія Арпада

Тут кожен відвідувач може ближче ознайомитися з неповторною колекцією воєнного обладнання ІІ Світової війни. Чому саме Лінія Арпада? Бо це ціла оборонна лінія, яка складається з більше як 30-ти бункерів. Наразі відреставровано та облаштовано 4 із них. В кожному із них розміщено понад 2 тисячі автентичних експонатів воєнних років.

Меморіал воїнам-інтернаціоналістам

В музеї можна детальніше дізнатися про страшну війну в Афганістані. На власні очі побачити військові знаряддя та зброю того часу.

Меморіал воїнам-інтернаціоналістам в Колочаві
Колочава, меморіал воїнам-інтернаціоналістам

Та не тільки це приваблює до Колочави тисячі туристів кожного року. Серед інших принад можна виділити «Птахопарк Потяга Швегана». Від різноманіття птахів розбігаються очі. Тут можна зустріти всі види голубів, та навіть папуг, які живуть до 40 років.

Чи не бажаєте поніжитися на березі моря?! Тоді вам потрібно дістатися до Вільшанського водосховища. Це справжнє Закарпатське море, що знаходиться на річці Теребовля. Такий багатий спадок сучасним мешканцям залишили чехи ще 100 років тому. Саме тоді, було розроблено цілий проект гідроелектростанції, який на жаль, втілити не вдалося. Та прийшла більш рішучіша радянська влада, яка зробила задумане досить швидко. Внаслідок проекту було затоплено два села.

Вільшанське водосховище, Закарпатська область
Вільшанське водосховище

В Колочаві можна офіційно куштувати справжню гірську форель. Для цього потрібно завітати до Форелевого господарства. Щоб виросла доросла рибина потрібно чекати довгих два роки. Тут у господарстві можна спокійно порибалити, а потім з улову зварити смачнючу юшку чи приготувати рибку на мангалі.

Справжнє природне диво можна спостерігати в Колочаві з кінця березня і протягом наступного місяця. На території скансену кожної весни розцвітає ціла долина крокусів, або Шафрану Гейфеля.

Колочава, долина крокусів
Долина крокусів у Колочаві

Розслабитися на повну та поповнити організм корисними емоціями допоможе лікувальна пасіка Шимоні. Організували її місцеві пасічники, які з покоління в покоління передають секрети цієї нелегкої праці. Відвідавши пасіку, ви отримуєте унікальну можливість апітерапії, що позитивно впливає на людський організм.

Окрім того автентичний дух Закарпаття, колоритні традиції, чисте гірське повітря, щирі та привітні люди, які не зіпсуті цивілізацією – все це Колочава. Яка в один момент стає домівкою як для закордонних гостей, так і для своїх українців.

Розташування:

с. Колочава, Закарпатська область

Координати GPS:

48.418023, 23.7371118

Коментарі