Кажуть, що саме комар допоміг медикам винайти шприц. Але у момент, коли він наближається до нашого вуха, бринить, а відтак вгризається у наше тіло – забуваємо про всі його заслуги й щосили намагаємося прогнати непроханого гостя. Влітку комар для мандрівника – найлютіший ворог. Він не дає спокійно ввечері помилуватися зорями, поспілкуватися з друзями біля багаття та, зрештою, й відпочити.
Лижні види спорту, ковзани, сани, фігурне катання, стрибки з трампліна, хокей – безумовно дуже цікаві заняття для відпочинку взимку. Однак, іноді хочеться попробувати щось зовсім нове, ексклюзивне, те, чим займаються одиниці. Серед таких видів спорту є відносно молоді та маловідомі. Пропонуємо розглянути їх.
Відпочинок у горах узимку – це драйвове проводження часу разом з друзями та близькими. Це мить, коли ти забуваєш про усі буденні турботи та залишаєшся наодинці з природою, вчишся краще розуміти її та себе. Однак, бувають такі моменти, коли навіть відчайдухи розгублюються. Це тоді, коли стихія кидає виклик усім твоїм можливостям. Далі розповідатимемо про те, як поводитися під час сходження лавини.
Кожен потребує відпочинку. Якщо людина вчасно не отримує порцію нових емоцій, відчуттів, вражень, свіжого повітря, то є велика ймовірність того, що невдовзі у неї будуть серйозні проблеми з психологічним та фізіологічним здоров'ям.
Подорожі влітку – це сезон активного відпочинку на природі. Варто також згадати й смачнющі шашлики, сплави по ріках, ночівлю в наметі, романтичні бесіди навколо багаття… Багаття – це символ тепла, того, що об'єднує. Ні одна мандрівка не обходиться без вогнища. Воно зігріває, однак, неправильне поводження з вогнем може призвести до катастрофи.
Ділове – невеличке гірське село, яке славиться на всю Україну та далеко за її межами, як географічний центр Європи. Вже за обріями села видніється Румунія. Саме тому в Діловому є пропускний пункт, з якого розпочинається подорож Мармаросами. Офіційно Ділове належить до території України та знаходиться на Закарпатті, але зі своєю багатою історією та різноманіттям країн-власників у селі проживає велика кількість різних народів. Серед них: 60% українці, 18% – євреї, угорці – 15%, чехи – 3,5%. І це вже не кажучи про інші меншини, які є рештою населення.
Місце, де розташувалося селище Жденієво, надзвичайно миловидне та живописне - підніжжя Верховинського Вододільного хребта. Тут радують око неймовірно красиві вершини та схили гір, вкриті густими заростями буків та смерек. Місцина може вразити як новачка, так і бувалого туриста своїми просторими та безмежними полонинами, схожими на альпійські луки. Тут можна сповна насолодитися солодкими соковитими чорницями та ароматами гірських трав та квітів. Серед буйної соковитої трави проглядаються яскраві плямки маків, фіалок, айстр. Справжній щасливчик той, хто зуміє знайти рідкісний гірський едельвейс, або шовкову косицю. Тільки обраним показується ця дивовижна рослина, яка вражає в саме серце своєю красою та неповторністю.
Справжня туристична мекка, яку відвідують кожного року тисячі туристів. Чинадієво – це старовинне селище на Закарпатті в долині річки Латориця, всього за 15 км. від Мукачевого. За 48 км. від обласного центру Ужгорода. До 1944 року поселення існувало під назвою Сент-Міклош.
Невеличке провінційне містечко на Закарпатті відоме своїми архітектурними та природними принадами. Колишній костел святої Єлезавети та руїни середньовічної фортеці на фоні неймовірних гірських пейзажів вражають кожного у саме серце.
Бажаєте почути, як розмовляють гори? Тоді неодмінно відвідайте одним із найкрасивіших водоспадів карпатських гір – Шипот (Шипіт). Знаходиться гідрологічне диво в підніжжі гори Гемба, яка є серцем полонини Боржава. Справжній скарб ретельно захований від людського ока серед густих лісів та стрімких скель, і тільки голосний гул води виказує його розташування.
Карпати – безмежний простір, в деяких куточках якого досі не ступила людська нога. І, мабуть, не ступала б, але людська цікавість та незламний дух змушує вирушати на пошуки все нових відкриттів. Без жодного сумніву, таким дивовижним відкриттям можна назвати Дзембронські, або, як їх ще називають, Смотрицькі водоспади.