KARPATY.LOVE

Обмороження – це таке слово, котре викликає низку неприємних спогадів або ж асоціацій. Воно надзвичайно підступне, адже ніколи не проявляється відразу, як, скажімо, сонячні опіки. Рівень небезпеки теж нелегко відразу визначити.

Для українця 30 градусів нижче 0 – це надзвичайно холодно, ми не звикли до таких температур. У горах перепади ще більші, тому до подорожі узимку слід готуватися ретельніше. Правила, котрі допоможуть вберегтися від обмороження – прості, але водночас, як показує практика, не завжди у критичний момент згадуються.

Науковці довели, що усі народні прикмети щодо погоди – правдиві, оскільки люди, самі не здогадуючись про те, робили правильні висновки про погоду без особливих наукових знань. Цікаво, що дотепер прикмети залишаються актуальними. Наприклад, здавна люди говорили про те, що якщо квітка закриває свої пелюстки – дощу бути. Науковці ствердують, що у такий спосіб рослина адаптовується до умов навколишнього середовища.

Незважаючи на те, скільки часу турист планує провести у горах – день чи тиждень, йому потрібно реельно продумати маршрут та зібрати усе необхідне начиння. Як свідчить практика, від цього залежить якість відпочинку, а, іноді, й саме життя.

Відпочинок у горах – це протилежне звичному для багатьох олінклюзів. У цих умовах мандрівник – часто першовідкривач, котрий прямує горами у пошуках «своїх місць». Організувати перевал, приготувати ситний обід, розміститися на ніч, розкласти палатку – ось тільки декілька із щоденних турбот.

Гроза – явище ефектне, готичне, до смаку романтикам та містикам. Спостерігаючи за негодою через вікно своєї комфортної домівки неволі починаєш згадувати шкільні вірші про неї, загортаєшся у плед та, попиваючи гарячий напиток, спостерігаєш за одинокими перехожими, котрі поспішають до дому. Погоджуємося, що це дуже хороше заняття. Але що робити, якщо гроза застала тебе у природніх умовах?

Кажуть, що саме комар допоміг медикам винайти шприц. Але у момент, коли він наближається до нашого вуха, бринить, а відтак вгризається у наше тіло – забуваємо про всі його заслуги й щосили намагаємося прогнати непроханого гостя. Влітку комар для мандрівника – найлютіший ворог. Він не дає спокійно ввечері помилуватися зорями, поспілкуватися з друзями біля багаття та, зрештою, й відпочити.

Лижні види спорту, ковзани, сани, фігурне катання, стрибки з трампліна, хокей – безумовно дуже цікаві заняття для відпочинку взимку. Однак, іноді хочеться попробувати щось зовсім нове, ексклюзивне, те, чим займаються одиниці. Серед таких видів спорту є відносно молоді та маловідомі. Пропонуємо розглянути їх.

Відпочинок у горах узимку – це драйвове проводження часу разом з друзями та близькими. Це мить, коли ти забуваєш про усі буденні турботи та залишаєшся наодинці з природою, вчишся краще розуміти її та себе. Однак, бувають такі моменти, коли навіть відчайдухи розгублюються. Це тоді, коли стихія кидає виклик усім твоїм можливостям. Далі розповідатимемо про те, як поводитися під час сходження лавини.

Кожен потребує відпочинку. Якщо людина вчасно не отримує порцію нових емоцій, відчуттів, вражень, свіжого повітря, то є велика ймовірність того, що невдовзі у неї будуть серйозні проблеми з психологічним та фізіологічним здоров'ям.

Подорожі влітку – це сезон активного відпочинку на природі. Варто також згадати й смачнющі шашлики, сплави по ріках, ночівлю в наметі, романтичні бесіди навколо багаття… Багаття – це символ тепла, того, що об'єднує. Ні одна мандрівка не обходиться без вогнища. Воно зігріває, однак, неправильне поводження з вогнем може призвести до катастрофи.

Ділове – невеличке гірське село, яке славиться на всю Україну та далеко за її межами, як географічний центр Європи. Вже за обріями села видніється Румунія. Саме тому в Діловому є пропускний пункт, з якого розпочинається подорож Мармаросами. Офіційно Ділове належить до території України та знаходиться на Закарпатті, але зі своєю багатою історією та різноманіттям країн-власників у селі проживає велика кількість різних народів. Серед них: 60% українці, 18% – євреї, угорці – 15%, чехи – 3,5%. І це вже не кажучи про інші меншини, які є рештою населення.

Місце, де розташувалося селище Жденієво, надзвичайно миловидне та живописне - підніжжя Верховинського Вододільного хребта. Тут радують око неймовірно красиві вершини та схили гір, вкриті густими заростями буків та смерек. Місцина може вразити як новачка, так і бувалого туриста своїми просторими та безмежними полонинами, схожими на альпійські луки. Тут можна сповна насолодитися солодкими соковитими чорницями та ароматами гірських трав та квітів. Серед буйної соковитої трави проглядаються яскраві плямки маків, фіалок, айстр. Справжній щасливчик той, хто зуміє знайти рідкісний гірський едельвейс, або шовкову косицю. Тільки обраним показується ця дивовижна рослина, яка вражає в саме серце своєю красою та неповторністю.