KARPATY.LOVE

• с. Буковець — г. Писаний Камінь — с. Верхній Ясенів;
• Загальна протяжність — 15 км. Висота виходу — 810 м. Найвища точка — 1224 м. Тривалість маршруту — 6-8 год. Складність — легка.

В наш час Крилос – невеличке село, яке знаходиться неподалік районного центру Галич. І от якби не надважка багаторічна праця археологів та істориків, нізащо в світі не повірив би в те, що Крилос – це частина величної та сивої історії. Столиця могутньої та самостійної держави Галицько-Волинського князівства, місце коронування королів та вирішення доленосних питань. Молодший брат самого Києва. Саме від Крилоса (перша назва Давній Галич) походить самобутній та неповторний Галицький край.

Село Красник належить до Верховинського району Івано-Франківської області. Знаменитий Гуцульський край з неповторними живописними краєвидами, які зачіпають найглибші струни серця. І Красник – саме таке гуцульське село в горах, яке може похвалитися не тільки природними дивовижами, а й гостинними та відкритими для світу людьми.

Водоспад Скакало – один із найменших на Закарпатті. Його висота сягає 4 метрів. Тим не менш ця особливість не губить його, а навпаки робить його улюбленим серед туристів місцем відпочинку. Скакало відвідує кожен, хто приїздить у вікенд чи відпустку до санаторію «Водограй». Саме від відпочинкової бази найпростіше добратися до водоспаду. Розташований він в урочищі Нижнє Грабовище за 3,5 км від селища міського типу Чинадієво. Свою назву водоспад отримав через потоки води, які, долаючи шлях, перескакують з каменя на камінь. Явище неймовірне і варте вашої уваги. Долаючи шлях, не забудьте: зупинятися потрібно не на першому каскаді, а рухатися далі. Бо тільки так можна натрапити на справжній Скакало.

Драгобратське озеро або Івор - одне із найчистіших туристичних місць в Карпатах. Заховане озеро в улоговині між вершинами Жандарми та Близниці. Озеро льодовикового походження відносно невеликої площі 0,1 га та глибини – від 1,2 до 1,5 м. Вода, яка надходить з підземних джерел та атмосферних опадів, прісна. Придатна до споживання тільки після кип'ятіння. Окрім мікроскопічних ракоподібних, у водоймі ніхто не живе. Через те, що озеро знаходиться високо в горах і поблизу немає жодного дерева, не забувайте в похід брати пальник або газовий балон.

Озеро Ворожеська - унікальна водойма, яка на межі зникнення. Озеро оповите таємницями, які будоражать людський розум століттями. Наука давно вже дала пояснення всім загадкам, а от простий люд твердо дотримується своїх версій. Високогірне озеро льодовикового походження - Ворожеська (Тритон) складається з двох частин. Площа верхнього озера сягає 0,7 га, глибина - 4,5 м. Площа нижнього - 0,2 га, а його глибина 1,9 м. Знаходиться водойма в гірському масиві Свидовець, неподалік сіл Чорна Тиса та Ясиня, на висоті 1460 м. Недалеко знаходяться озера Догяска та Апшинець, а ще гора Великий Котел.

Невеличкий райський куточок серед карпатського високогір'я – озеро Апшинець. Оазис, до якого приходять спраглі звірі з лісів Апшинецького заповідника – сарна та олень благородний. Місце доволі тихе та спокійне, так як не надто популярне серед туристів. Ідеальне місце для любителів побути на самоті чи просто відпочити серед дикої природи. Озеро відносно невеликої площі - 1,2 га, довжини - 124 м та ширини – 100 м. Найбільша глибина – 3,3 м. Температура води, навіть у найспекотніші дні, не вище 12 градусів. Тому теплою водойму не назвеш, зате вода в озері чиста настільки, що видно дно. Між собою туристи називають озеро Трояска, бо знаходиться неподалік однойменної вершини, яка належить до Свидовецького гірського масиву. Так як озеро знаходиться на висоті 1487 м, то з його берегів можна побачити не тільки сам Свидовець, а й неймовірної краси Горганський масив. Вигідне розташування озера, неподалік лісу, робить його зручним для туристів з наметами. В лісі можна назбирати хмизу для вогнища, або сховатися між деревами від негоди.

Журавлине озеро - місце, де живе нечиста сила. – «Неправда!», - скажете ви. Можливо і так, але, щоб переконатися в цьому, потрібно тут побувати. Перша думка, яка спадає – ви потрапили у казку. Адже, щоб потрапити до водойми, потрібно пройти через густий та старезний ліс, де ростуть столітні ялини та смереки. Ліс немов стіна, про яку розповідається в казках. Поки пройдеш той ліс, то можна й заблукати. Або й назавжди пропасти. І ніхто вже ніколи не знайде. Ходити в цих місцях самому не варто. Хоча маршрути пронумеровані та добре втоптані, краще з собою мати вірного товариша, який зможе підстрахувати, або у разі небезпеки врятувати.