KARPATY.LOVE

• с. Колочава — г. Стримба — г. Стреминос — пер. Прислоп — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 22 км. Висота виходу — 550 м. Найвища точка — 1719 м. Тривалість маршруту — 9-11 год. Складність — середня.

• с. Красна — р. Красношурка — г. Красна — г. Сигланський — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 35 км. Висота виходу — 480 м. Найвища точка — 1564 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Подейкують, що Мармароський масив – це Альпи, але не європейські, а свої, гуцульські. Насправді ці місця є всього-на-всього частиною гірського масиву, до складу котрого також входять – Чивчини, які знаходяться у напрямку на північний схід від Мармаросів.

• с. Осмолода — г. Пареньки — г. Грофа — с. Осмолода;
• Загальна протяжність — 23 км. Висота виходу — 720 м. Найвища точка — 1748 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

• с. Гута — пол. Погар — г. Боревка — г. Велика Сивуля — пол. Рущина — с. Гута;
• Загальна протяжність — 39 км. Висота виходу — 650 м. Найвища точка — 1836 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Плин часу не зупинити. Він безжально крокує вперед, спалюючи все на своєму шляху та залишаючи за собою гори попелу. Ті, кому вдається вціліти в божевільному вирі історії, стають справжніми легендами. Кам'янець–Подільська фортеця, без жодного сумніву, одна із таких. Його величність час немов помилував замок, дозволивши йому непорушно стояти на своєму місці. За все своє існування твердиня не побоялася жодного із ворогів, не страшним виявився і час. Благословенна божою благодаттю, фортеця більше тисячі років – незмінний сторожовий на варті життя та спокою своїх горожан.

Замок Любарта - невід'ємна частина Луцька, його візитна картка. Мешканці міста неухильно та свято вірять в чарівну силу фортеці, тому її зображення можна зустріти повсюди – від магнітиків до емблем організацій. Кам'янний лицар, немов увінчаний короною, віками стоїть на шляху ворогів. Сім століть поспіль Луцьк почувається в безпеці. Вдячні лучани люблять і бережуть свого захисника, тому плин часу для замку не страшний, як і тисячі найзліших ворогів. 2011 рік приніс Луцькому замку перемогу у конкурсі найкращого в Україні. Також фортеця є частиною державного заповідника «Старий Луцьк». Та не тільки це стало причиною гордості не тільки лучан, а й усіх українців. Замок зображений на звороті 200-гривневої купюри, і вона була визнаною найкрасивішою в світі. Серед мешканців міста існує легенда: якщо сфотографуватися на фоні в'їзних воріт з купюрою в руках, то можна назавжди забути про фінансову скруту. У кожного є шанс перевірити правдивість легенди на собі. Для цього потрібно зовсім мало – просто приїхати в Луцьк.

Богородчани – районний центр, що належить до Івано-Франківської області. Містечко розташоване на берегах річки Бистриця-Солотвинська. Через селище проходить важлива для відпочивальників траса, яка веде до найбільш популярних гірських курортів: Яблуниці, Буковелю, Яремче, Верховини, Драгобрату. Та й самі Богородчани не обділені гірськими пейзажами. Тому край багатий на щедрі лісові та річкові дари, за якими так полюбляють «полювати» туристи. За духовною поживою кожен охочий мандрівник обов'язково повинен завітати до Манявського скиту та однойменного водоспаду, який є найвищим відомим водограєм в Українських Карпатах.

Гірські села, немов бусини дорогоцінного коралового намиста, розсипані по всій території Карпат. Котрась бусинка більша та помітніша, а котрась зовсім крихітна. Та всієї в'язки без будь-якої з бусинок не зібрати. Тому кожне село, незалежно від величини, по-своєму унікальне та неповторне. Волова, з загальною площею 19 кв. км, належить до невеличких сіл, його населення налічує близько 200 чоловік. У 2017 році селу виповнилося 168 років. Як на гірське поселення, то ще дуже молоде. В наш час село належить до Кривопільської селищної ради. До поселення не так й важко вже добиратися, знаходиться воно за 12 км від смт. Верховина. До найближчого гірськолижного підйомника в Ільцях – 7 км. З Ільцями Волова пов'язане однією ниточкою річки Ільцівка.

В наш час Галич – тихе та привітне провінційне містечко, з населенням до 10 тисяч людей. А в часи Сердьовіччя місто – духовно та культурно розвинутий центр одного із наймогутніших на той час Галицько-Волинського князівства. Його кордони сягали не тільки сучасної Правобережної України, а й сусідніх нині Молдови та Румунії. Саме Галич прийняв на себе роль захисника Руських земель після нищівного набігу монголо-татар на Київ і інші найбільші міста. Саме тут продовжувала жити руська культура та віра. Хоча з того часу і пройшло більше тисячі років, досі серед пістрявого місцевого населення можна вгадати нащадків славнозвісних галицьких королів.