Кути – село не тільки з пістрявою культурою, але й населенням – на його території проживають не тільки українці, а й росіяни, поляки, вірмени, білоруси. Відстань до районного центру Косів – 10 км, до найближчої залізничної станції у Вижниці – трохи більше кілометра.
Село Шепіт належить до Косівського району Івано-Франківської області. Невеличке за населенням (1650 осіб) село знаходиться за 36 км від районного центру та за 45 км до найближчої залізничної станції у Коломиї.
За площею село доволі значних розмірів тому ділиться на чималу кількість сільських куточків та районів: Рунок, Шепіт, Пантериш, Підпантериш, Лисничка, Безвінний, Підкородистий, Черешенька, Кичера, Буковли, Грунь, Підріжжя, Скрипки, Костиївський потік, Підріжжя, Вишне поле, Полагнюки. До 1940 року село носило назву Брустури.
Яблунів – селище міського типу з живописними гірськими куточками, яке належить до Коломийського району Івано-Франківської області. Розмістилося селище на затишному лівому березі річки Лючка, що належить до басейну Прута. До найближчої залізничної станції в Коломиї – 15 км, населення – більше 2 тисяч. До складу Яблунева входять такі присілки: Середній, Баньки, Мелок. Околиці селища багаті на урочища та узвишшя. Найвище узвишшя – Лебедин (803 м). Також селище знамените своїми пам'ятками природи: водограєм Рушір, озером Лебединим, дендрарієм, відомим тим, що на його території ростуть 90 видів екзотичних рослин. Загальна його площа 1,6 га. Вся ця краса рукотворна і належить Володимиру Шевчуку, який у 1970 році приклав чимало зусиль для майбутніх поколінь.
Неймовірне та казкове селище на Закарпатті, яке налічує близько 7 тисяч населення. Своя маленька країна, яка знаходиться в Межигірському районі, в мальовничій долині річки Колочава, притоці Тереблі. Для нас з вами Колочава – високогірне село в Карпатах, як і тисячі інших. Та для чехів – то своєрідний казковий край. Саме так описував його в своєму романі «Микола Шугай – розбійник» Іван Ольбрахт. Він настільки реально описав цю місцину, що кожен дорослий чех має за честь потрапити до Колочави. Перед очима закордонних мандрівників постають ті ж хати, вкриті черепицею, вулички, що потопають в буйній зелені, цілий цвинтар жандармів, що полягли під час протистоянь з Миколою Шугаєм. Тому не дивуйтеся, коли місцеві дітлахи спочатку сплутають вас із частими закордонними гостями і попросять цукерку.
Влітку хочеться подорожувати, дізнаватися, поринати у нове та знайомитися з цікавими людьми. Куди податися цьогоріч? Де на мандрівника чекає щось особливе? Якщо полюбляєте олінклюзів, то тоді у вас одна дорога – на моря, проте, якщо любите активний відпочинок – підкорення гір саме для вас.
У Карпатах почуваєш себе мов удома. Тутешня природа заспокоює та наповнює. Друзі стають ближчими. Інша культура – іншою, але не чужою. Мандрівки у гори розвивають, забирають обмеження та руйнують стереотипи.
Одне із найпопулярніших місць зимового відпочинку у Карпатах. Зовсім поруч знаходиться відомий високогірний гірськолижний курорт Драгобрат. Туристи полюбляють зупинятися в Ясінях через комфорт та доступні ціни на житло. А ще кожен мандрівник покидає село з повним багажем знань про гуцульські традиції.
Окрім цього всього з Ясіні доволі зручно вирушати на найвищі точки українських Карпат – Говерлу (2061 м) та Петрос (2020 м).
По-справжньому європейське, затишне закарпатське містечко, що вражає своєю красою у будь-яку пору року. Взимку Мукачево – осередок святкування фестивалю вина, влітку – це туристичний центр відпочинку та дозвілля.
Найкраще починати знайомство з містом із центру, де знаходиться пішохідна зона: центральна площа з головною ратушею та затишний бульвар. На відміну від багатьох інших подібних споруд, міська ратуша Мукачевого відносно молода – всього 112 років. Головним охоронцем міста, доки не з'явилася ратуша, його покровителем був Кафедральний костел Святого Мартіна. Поруч знаходиться готична каплиця, оздоблена середньовічними розписами Святого Йосипа. В центрі площі можна побачити пам'ятник головним творцям нашої писемності – Кирилу та Мефодію.
Місцеві озера Солотвина можна зрівняти з Мертвим морем, а пам'ятки стародавньої архітектури із археологічними знахідками римської доби. Солотвино відділяє від Румунії тільки річка Тиса. По інший бік течії знаходиться румунське поселення Сигіт. Солотвинці час від часу перегукуються з румунами, запитують як справи, що нового? В селі існує міжнародний пропускний пункт «Солотвино», тому якщо у вашій кишені біометричний паспорт, тоді можна і заглянути одним оком по той бік кордону. Дізнатися, чим живе та дихає Європа.