KARPATY.LOVE

Почути з чужих уст або ж побачити пам'ятку архітектури на фотографії – половина справи. Потрібно відчути дух епохи, зв'язок з минулим, спробувати на дотик, чим жили колись люди та по-новому пережити почуте. Для цього потрібно зовсім трохи зусиль та часу. Тим паче, що компенсуються вони доволі швидко незабутніми емоціями та враженнями. За ними варто приїхати до Золочівського замку, що входить до туристичного комплексу «Золота підкова Львівщини» разом з Свіржським, Підгорецьким та Старосільським. Золочівський замок – один із найефектніших та неповторних споруд ХVІІ ст., що знаходиться на теренах Львівщини. Це вдале поєднання оборонної споруди з просторим та пишним житлом . Одним словом, одних фотографій та слів буде замало для того, щоб передати ту розкіш та красу, які вміщує в собі Золочівська фортеця.

• Від урочища Заросляк — до вершини Говерла, відтак до Прутських водоспадів та назад до урочища Заросляк;
• Загальна протяжність цього маршруту становить 7,5 км, а сама висота виходу — 1260 м. Найвища точка — це вершина Говерла (2061 м). Сходження займе близько 5-6 год. Складність маршруту — середня.

Справжня туристична мекка, яку відвідують кожного року тисячі туристів. Чинадієво – це старовинне селище на Закарпатті в долині річки Латориця, всього за 15 км. від Мукачевого. За 48 км. від обласного центру Ужгорода. До 1944 року поселення існувало під назвою Сент-Міклош.

Олеський замок ніби непорушний кам'яний лицар, що одиноко височіє на невисокому пагорбі. І здається, жоден ворог не страшний споруді, оскільки вона не раз, мов фенікс, поставала з жаркого попелу. Замок входить до трійки «Золотої підкови Львівщини», і, як найстарший із свої побратимів, бачив за свій вік чимало. Львівщина має чим гордитися, адже край багатий не тільки на історію, але й на різноманітні пам'ятки архітектури. Краса та унікальність деяких не зрівняється з найзнаменитішими спорудами Європи.

Лужківський водоспад - один із найвищих на Прикарпатті. Його висота сягає 14 метрів. Знаходиться водограй в масиві Покутсько-Буковинських Карпат. Щоб побачити це справжнє диво, потрібно завітати до колиски гуцульської культури – Косівського краю. Найближчий населений пункт – село Великий Рожин, що знаходиться за 6,5 км.

Збираєтеся в подорож, де плануєте ночівлю просто неба? Зверніть додаткову увагу на вибір та установлення намету. Зайняти у друзів чи купити власний – справа кожного, але установити його потрібно вміти з 0. Досить часто у магазині продавці-консультанти стверджують, що особливих умінь для цього непотрібно, але для того, щоб уникнути різного роду неприємностей варто врахувати декілька основних правил установлення палатки.

• Від селища Дземброня до Дзембронських водоспадів, а відтак до гори Вухатий Камінь, вершини Піп Іван, озера та вершини Бребенескул, озера Несамовите, вершини Говерла, гори Петрос та у село Кваси;
• Загальна протяжність цього маршруту становить — 56,13 км, а висота виходу — 528 м, найвищою точкою є гора Говерла (2061 м) Всього маршрут займає — 3-5 днів, а його складність є середньою.

Село Яблуниця – мрія туриста. Це не просто лікувально-оздоровчий центр, а й осередок гуцульської культури та фольклору. Саме мешканці невеличкого села у Верховинському районі, на затишному березі річки Білий Черемош, ревно передають з покоління в покоління дивовижні обряди та звичаї. Від старого до молодого зможуть провести незабутню екскурсію в таємничий гуцульський світ. Емоції та ставлення людей тут справжні, непідробні. Тут не знайдеш театралізованих постановок весілля, святкування Великодня чи Різдва. В селі немає необхідності створювати музей – тут кожна хата є музеєм. Одяг, предмети побуту, господарські знаряддя, посуд – найбільші музеї позаздрять таким колекціям.

Відпочинок у горах – це постійний рух, котрий вимагає чималих енергетичних затрат. Для того, щоб бути щасливими нам необхідний здоровий сон, що доведено багатьма вченими. У диких умовах, на природі, міцний здоровий сон теж є надзвичайно важливою необхідністю. Організм має потребу у перезавантаженні, що допоможе йому адаптуватися до умов нового дня.

Улітку карпатський ліс – це скарбничка корисних природних дарів. Про поживність цих багатств не чув хіба лінивий. Гриби, ягоди та інші лісові дари корисні незавжди, іноді вони можуть принести шкоду вашому здоров'ю та відібрати у вас найцінніше – життя. Були випадки, що грибники з багатолітнім стажем отруювались грибами. Чому? Причини різні – несприятливі умови навколишнього середовища, радіація, забруднення. Часом причина в тому, що людина не розбирається у видах грибів і бере з лісу все те, що ліс пропунує, зокрема й ті гриби, котрі непридатні до вживання.