KARPATY.LOVE

• с. Красна — р. Красношурка — г. Красна — г. Сигланський — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 35 км. Висота виходу — 480 м. Найвища точка — 1564 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

• с. Колочава — г. Стримба — г. Стреминос — пер. Прислоп — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 22 км. Висота виходу — 550 м. Найвища точка — 1719 м. Тривалість маршруту — 9-11 год. Складність — середня.

Село Шепіт належить до Косівського району Івано-Франківської області. Невеличке за населенням (1650 осіб) село знаходиться за 36 км від районного центру та за 45 км до найближчої залізничної станції у Коломиї.

За площею село доволі значних розмірів тому ділиться на чималу кількість сільських куточків та районів: Рунок, Шепіт, Пантериш, Підпантериш, Лисничка, Безвінний, Підкородистий, Черешенька, Кичера, Буковли, Грунь, Підріжжя, Скрипки, Костиївський потік, Підріжжя, Вишне поле, Полагнюки. До 1940 року село носило назву Брустури.

Гірські села, немов бусини дорогоцінного коралового намиста, розсипані по всій території Карпат. Котрась бусинка більша та помітніша, а котрась зовсім крихітна. Та всієї в'язки без будь-якої з бусинок не зібрати. Тому кожне село, незалежно від величини, по-своєму унікальне та неповторне. Волова, з загальною площею 19 кв. км, належить до невеличких сіл, його населення налічує близько 200 чоловік. У 2017 році селу виповнилося 168 років. Як на гірське поселення, то ще дуже молоде. В наш час село належить до Кривопільської селищної ради. До поселення не так й важко вже добиратися, знаходиться воно за 12 км від смт. Верховина. До найближчого гірськолижного підйомника в Ільцях – 7 км. З Ільцями Волова пов'язане однією ниточкою річки Ільцівка.

Дивовижно, але обидва карпатські Кам'янецькі водоспади поріднює не тільки назва, але і висота – 6 метрів. От тільки один знаходиться у Львівській області, а інший - у Закарпатській. Саме про останній йтиме мова. Побачити це диво можна у гірському масиві Внутрішні Горгани, неподалік знаменитого на всю Україну та й далеко за її межами озера Синевир.

Весь Гуцульський край – окремий живий організм зі своїми думками та звичками. Верховина – саме серце цього дивовижного та прекрасного краю. Осередок гуцульської культури, який від початку до середини ХХ ст. відвідували та описували в своїх творах українські митці. Неодноразово Верховина ставала місцем паломництва Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Марка Черемшини, Осипа Маковея, Гната Хоткевича, Василя Стефаника і навіть геніального Костянтина Станіславського. Тут він побував разом зі своїми підопічними з Московського художнього театру.

Івано-Франківськ – європейське місто, райський куточок з красивою архітектурою, затишними скверами та парками. Франківськ, чи як молодь ласкаво називає Франик, – з першої хвилини стає своїм, рідним. Це любов з першого погляду, адже більш затишного, комфортного та практичного міста – вам точно не знайти. Не даремно місцева влада роками докладала чималих зусиль для створення алей, парків, озеленення вулиць. Саме тому так приємно прогулюватися пішки головними вулиця Івано-Франківська.

• с. Осмолода — г. Пареньки — г. Грофа — с. Осмолода;
• Загальна протяжність — 23 км. Висота виходу — 720 м. Найвища точка — 1748 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Українська частина Карпат – місця таємничі, самобутні, сповнені духом природи та гір. Тут заховані прадавні таємниці гордої природи і розгадати їх можна лише тоді, коли здійснюєш сходження на вершини, пробираєшся глибокими печерами, долаєш втому та стихію, пливеш на човні за стрімкою течією, мандруєш смерековим лісом та поїдаєш смачні чорниці.

Тільки уявіть, вашим очам відкривається картина: стрімкі кам'яні сходи, по яких стікає бурхливий потік гірської води. Куди ведуть вони? Вгорі сходи завершуються тунелем з густого зеленого лісу. Можливо, це шлях в лісове царство? А може,то розпустила свої білі кучеряві коси зеленоока матінка – природа? Чого тільки не вигадає людська уява. Але саме таке враження складається поруч ще одного дивовижного Кудринецького водоспаду. Унікальність водоспаду у його «будові». Водограй проклав собі шлях на скельному масиві флішового типу. Саме з цих нашарувань утворюється незліченна кількість каскадів, які зовні нагадують сходинки, або кучеряве волосся.