KARPATY.LOVE

• Від урочища Заросляк — до вершини Говерла, відтак до Прутських водоспадів та назад до урочища Заросляк;
• Загальна протяжність цього маршруту становить 7,5 км, а сама висота виходу — 1260 м. Найвища точка — це вершина Говерла (2061 м). Сходження займе близько 5-6 год. Складність маршруту — середня.

• Від селища Дземброня до Дзембронських водоспадів, а відтак до гори Вухатий Камінь, вершини Піп Іван, озера та вершини Бребенескул, озера Несамовите, вершини Говерла, гори Петрос та у село Кваси;
• Загальна протяжність цього маршруту становить — 56,13 км, а висота виходу — 528 м, найвищою точкою є гора Говерла (2061 м) Всього маршрут займає — 3-5 днів, а його складність є середньою.

• Кривопільський перевал — Полонина Веснарка — хребет Кострича — г. Кострича;
• Загальна протяжність — 20 км. Висота виходу — 610 м. Найвища точка — 1586 м. Тривалість маршруту — 1-2 дні. Складність — легка.

• Село Шибене — полонина Веснарка — озеро Марічейка — вершина Піп Іван — полонина Шешурська — озеро Марічейка — село Шибене;
• Загальна протяжність маршруту — 21 км; висота виходу — 900 м. Найвища точка шляху — 2028 м. Загальна тривалість маршруту — 8-9 год, складність — середня.

• Притулок Козьмещик — гора Говерла — гора Велика Кознєска — гора Кукул — село Лазещина;
• Загальна протяжність маршруту — 29 км. Висота виходу — 880 м. Найвища точка — 2061 м. Часова тривалість — 2 дні. Складність — середня.

• с. Запреділля — г. Кук — потік Козяй — г. Стій — смт Воловець;
• Загальна протяжність — 48 км. Висота виходу — 400 м. Найвища точка — 1681 м. Тривалість маршруту — 2-3 дні. Складність — середня.

Подейкують, що Мармароський масив – це Альпи, але не європейські, а свої, гуцульські. Насправді ці місця є всього-на-всього частиною гірського масиву, до складу котрого також входять – Чивчини, які знаходяться у напрямку на північний схід від Мармаросів.

• с. Татарів — г. Хом'як — г. Синяк — г. Малий Горган — с. Татарів;
• Загальна протяжність — 26 км. Висота виходу — 770 м. Найвища точка — 1665 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Українські Карпати – єдиний живий організм зі своїми думками та таємницями, дикі землі серед велелюдних міст. Нерозгадана таємниця тисячоліть, яка манить у свої надра все нових та нових мандрівників. Карпатські села – острівки цивілізації, яка зуміла прижитися серед древніх вершин та сивих лісів. На відміну від міст, де традиції практично забулися, у гірських селах мирно вживаються древні традиції та блага цивілізації. Рідко тепер котрий гуцул без мобільного зв'язку чи телевізора. Та найголовніше, що досі в карпатських селах цінується віра, любов до природи та ближнього. Саме тому Карпатський край чи не найгостинніший. Щоб відчути на собі не тільки позитивний вплив гірської добродушності, а вплив чистого карпатського повітря – потрібно завітати до села Микуличин, що на Прикарпатті. Село розмістилося у затишку, на берегах річок Прутець Чемигівський та Прут.

Українська частина Карпат – місця таємничі, самобутні, сповнені духом природи та гір. Тут заховані прадавні таємниці гордої природи і розгадати їх можна лише тоді, коли здійснюєш сходження на вершини, пробираєшся глибокими печерами, долаєш втому та стихію, пливеш на човні за стрімкою течією, мандруєш смерековим лісом та поїдаєш смачні чорниці.