KARPATY.LOVE

Вже зовсім скоро зійде сніг і настане тепла та сонячна весняна пора. Є безліч варіантів, куди поїхати на відпочинок разом з друзями чи сім’єю. Ми ж візьмемо на себе сміливість запропонувати вам казковий варіант – Дністровський каньйон. Ця подорож стане для вас незабутньою пригодою, фантастичною мандрівкою в дикий світ природи. Дністер здалека нагадує дику Амазонку, тільки дещо адаптовану до українських умов. Це також своєрідна екзотична місцина зі своїми численними водоспадами та повноголосими струмочками, загадковими ущелинами, магічними замками та печерними церквами. Більше того, сама весна просто обожнює цю місцину та приходить сюди якомога скоріше. Не вірите? Одну із частин каньйону називають «дністровськими субтропіками» - настільки тут тепло та зелено вже ранньої весни.

Село Яблуниця – мрія туриста. Це не просто лікувально-оздоровчий центр, а й осередок гуцульської культури та фольклору. Саме мешканці невеличкого села у Верховинському районі, на затишному березі річки Білий Черемош, ревно передають з покоління в покоління дивовижні обряди та звичаї. Від старого до молодого зможуть провести незабутню екскурсію в таємничий гуцульський світ. Емоції та ставлення людей тут справжні, непідробні. Тут не знайдеш театралізованих постановок весілля, святкування Великодня чи Різдва. В селі немає необхідності створювати музей – тут кожна хата є музеєм. Одяг, предмети побуту, господарські знаряддя, посуд – найбільші музеї позаздрять таким колекціям.

Знати українські колядки має кожен, адже це – наші традиції! Новий рік та Різдво Христове вже на порозі, тож, саме час повторити слова 10 улюблених українських колядок.

На жаль, українські колядки дедалі рідше лунають у наших домівках на зимові свята. Ми не маємо права забувати свої традиції, та ще й такі чудові! Нумо разом вчити слова колядок, аби на Різдво та Коляду прийти до друзів не з пустими руками – а подарувати їм гарний настрій своїм співом!

Новий рік – свято, котре з нетерпінням чекають і дорослі і діти. Кожна сім’я святкує по-своєму приправляючи святкове дійство низкою традиційних речей. З приходом кожного нового року хочеться вірити в казку, забути усе, що було не так у минулому році та готуватися до найсвітліших життєвих моментів. Відомо, що в Україні релігійне свято Різдво приходить пізніше Нового року, тому саме через таку послідовність обряди та звичаї нашого народу мають певне забарвлення. І Різдво в християн – це найвеличніше свято, яке споконвіку прийнято відзначати у колі рідних та сім'ї з особливою урочистістю.

Як то кажуть, не Буковелем єдиним: географія місць для зимового відпочинку надзвичайно масштабна. Мало хто знає про більшість доступних гірськолижних курортів, котрі розміщені не тільки в Карпатах, а, можливо, й зовсім поряд з вашим населеним пунктом. Можна гайнути на лижі в Київську, Черкаську, Харківську та Полтавську області. Також взимку можна вдосталь накататися біля Дніпра та Чорного моря... Отже, детальніше про українські гірськолижні курорти нижче.

Висота над рівнем моря – 1877 м. Вершина Дземброня – одна із гір Чорногірського хребта.
Розташування: гора Дземброня знаходиться у південно-східній частині Чорногірського хребта, її «сусіди» - Піп Іван Чорногірський на південному сході та Менчул на північному заході. Цікаво, що знаходиться вершина на території Карпатського природного національного парку. Гора розташована на кордоні між Закарпаттям та Прикарпаттям.

Гірські озера немов шматочки неба на землі. Колись, як тільки народжувалися Карпати , їхні гострі та самотні кам'яні вершини створювали враження чистого полотна. З Божою волею сама матінка-природа в ролі художника написала свою картину. Та серед різноманіття буйних фарб не вистачало чогось особливого, такого, щоб могло б підкреслити навколишню красу. І тут саме небо дало підказку – розлилося воно рясним дощем,наповнило земні резервуари кришталево чистими водами. Так частинка неба перейшла на землю і стала гірськими озерами – і картина нарешті стала довершеною.

Манява – особливе поселення. Мабуть, по всій Україні не знайти подібного. Це місце духовної сили та відродження. Назва села походить від слова «навмання». І можна зрозуміти чому, завдяки одній давній легенді. Дуже давно, коли була Київська Русь, а гори були по-справжньому дикими та неприступними, з Києво-Печерської Лаври вирушили в путь два ченці. Шукали вони святої землі на подобі київської. Йшли вони довго в спеку, дощ та сильний вітер. Йшли навмання, поки не приблудили до затишного та тихого лісу. Мир та спокій вселився в душі подорожніх, та було одне «але»: дуже вже хотілося монахам пити. Для цього звернулися вони в мовчазній та щирій молитві до Господа. І сталося диво! З каменя потекла справжня вода, що означало: місце по-справжньому святе. Так звершилося диво, яке вже віками живе у серці кожного мешканця «невеличкого острівця непохитної віри та любові» серед живописних Карпат.

Косів – колиска гуцульської культури та звичаїв. Містечко є районним центром та сучасним карпатським курортом. Кожного року в «тенета» гуцульських звичаїв потрапляють тисячі туристів. Окрім живописних гірських краєвидів, Косів славиться своїм сувенірним ринком. Від різноманіття та краси виробів розбігаються очі, важко втримати себе в руках, щоб не скупити чи не весь товар. Керамічні, дерев'яні та вовняні вироби, вишивка – це далеко не весь перелік корисних та водночас красивих речей. За один день точно не побачити весь різнобарвний Косів, тому перепочити можна в приватних садибах, готелях, туристичних комплексах, санаторіях. Весело провести час можна в різноманітних ресторанчиках та нічних клубах. Для любителів активного відпочинку на природі теж знайдеться не одна розвага. Одним словом, Косів – місто традицій та сучасного дозвілля, яке вражає з кожним днем все більше і більше.

Озеро льодовикового походження з романтичною дівочою назвою Марічейка знаходиться в підніжжі гори Шурин–Гропа. Вони є частиною Карпатського національного парку. За своєю величиною у 10 тисяч квадратних метрів водойма займає друге місце у Чорногірському масиві. Хоча за глибиною у 0,8 метра поступається багатьом гірським озерам. Через свою видовжену форму озеро нагадує велетенську краплину роси, яка застигла серед густих смерекових лісів. Живиться Марічейка за рахунок численних підземних джерел та опадів. З озера проклав шлях струмок, який проходить через ялиновий ліс і витікає в долині річки Погорілець. За всією цією красою з висоти споглядає гора Піп Іван, що знаходиться на північному заході від водойми.