KARPATY.LOVE

В Карпатському краю безліч красивих водоспадів. Кожен із низ по-своєму вражає. Адже окремий водоспад – це місце сили водної стихії Карпат. Споглядаючи на таку красу, знизу можна подумати ніби потужний потік води б'є із глибоких надр землі. Женецький Гук - не виняток. Його висота 18 метрів, тому шум від води чутно здаля. Від цього і назвали водоспад Гуком, бо сильно гучний. Рано навесні або під час сильних дощів річка Женець стає повноводнішою, від чого водний потік стає бурхливішим. Складається враження, ніби одинока скеля накинула на себе пишний вельон (фату), а зелень навкруги немов барвінковий вінок нареченої. Взимку ж під час сильних морозів Женець вкривається пишною ковдрою з льоду. В ансамблі зі скелею та кам'яними брилами замерзлий водоспад утворює велетенську химерну фігуру.

Хотинська фортеця століттями слугувала щитом на шляху ворожих загарбників. Так звана арена найбільших бойових подій та вирішальних військових конфліктів. Найбажаніший шматок землі для могутніх самодержавців та причина розбрату між найщирішими союзниками. Недаремно назва міста «Хотин» походить від слова «хотіти», «бажати». І доля складалася так, що у різні часи фортеця ставала воєнним трофеєм то християн, то мусульман. Кожна із культур залишила свій слід в літописі замку. Мабуть, з Божого благословення на цьому місці досі непорушно видніється в далечині кам'ний лицар з могутніми плечима, за якими трагічна історія багата на всілякі події.

Підгорецький замок – справжній рукотворний діамант в «Золотій підкові Львівщини». Велич та красу замку можна одразу помітити неозброєним оком. Будівля варта самих королів. Вона вражає французькою лаконічністю та італійською розкішшю. Без сумніву, Підгорецька фортеця – одна із найкрасивіших в Європі, водночас містична та загадкова. Королівський дім повний справжнісінькими привидами. Екскурсоводи знають, чим полоскотати нерви найсміливішим відвідувачам. Таємниць у будівлі чимало, всіх їх можна дізнатися, тільки побувавши в незрівнянному Підгорецькому замку.

Світ природи загадковий та магічний, красивий та неповторний. Скільки дивовижних місць у світі, та жодне із них не повторюється. Так Карпатський край багатий на водоспади. Здавалося б, побачиш декілька і все – решта такі ж самі. А ні! Як і у мистецтві: є один майстер з однаковим почерком, але кожен його витвір унікальний та своєрідний. Так і у природі - однакових місць не зустрінеш. Таким особливим є Крапельковий водоспад. Більшою кількістю водограїв люди можуть любуватися тільки зовні. Крапельковий дозволяє себе роздивитися з усіх боків. Просто неймовірні відчуття, коли бачиш світ крізь водяну стіну висотою 10 метрів, яка по-різному виглядає в залежності від погоди.

• с. Красна — р. Красношурка — г. Красна — г. Сигланський — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 35 км. Висота виходу — 480 м. Найвища точка — 1564 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

• с. Колочава — г. Стримба — г. Стреминос — пер. Прислоп — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 22 км. Висота виходу — 550 м. Найвища точка — 1719 м. Тривалість маршруту — 9-11 год. Складність — середня.

Село Шепіт належить до Косівського району Івано-Франківської області. Невеличке за населенням (1650 осіб) село знаходиться за 36 км від районного центру та за 45 км до найближчої залізничної станції у Коломиї.

За площею село доволі значних розмірів тому ділиться на чималу кількість сільських куточків та районів: Рунок, Шепіт, Пантериш, Підпантериш, Лисничка, Безвінний, Підкородистий, Черешенька, Кичера, Буковли, Грунь, Підріжжя, Скрипки, Костиївський потік, Підріжжя, Вишне поле, Полагнюки. До 1940 року село носило назву Брустури.

Гірські села, немов бусини дорогоцінного коралового намиста, розсипані по всій території Карпат. Котрась бусинка більша та помітніша, а котрась зовсім крихітна. Та всієї в'язки без будь-якої з бусинок не зібрати. Тому кожне село, незалежно від величини, по-своєму унікальне та неповторне. Волова, з загальною площею 19 кв. км, належить до невеличких сіл, його населення налічує близько 200 чоловік. У 2017 році селу виповнилося 168 років. Як на гірське поселення, то ще дуже молоде. В наш час село належить до Кривопільської селищної ради. До поселення не так й важко вже добиратися, знаходиться воно за 12 км від смт. Верховина. До найближчого гірськолижного підйомника в Ільцях – 7 км. З Ільцями Волова пов'язане однією ниточкою річки Ільцівка.

Дивовижно, але обидва карпатські Кам'янецькі водоспади поріднює не тільки назва, але і висота – 6 метрів. От тільки один знаходиться у Львівській області, а інший - у Закарпатській. Саме про останній йтиме мова. Побачити це диво можна у гірському масиві Внутрішні Горгани, неподалік знаменитого на всю Україну та й далеко за її межами озера Синевир.

Весь Гуцульський край – окремий живий організм зі своїми думками та звичками. Верховина – саме серце цього дивовижного та прекрасного краю. Осередок гуцульської культури, який від початку до середини ХХ ст. відвідували та описували в своїх творах українські митці. Неодноразово Верховина ставала місцем паломництва Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Марка Черемшини, Осипа Маковея, Гната Хоткевича, Василя Стефаника і навіть геніального Костянтина Станіславського. Тут він побував разом зі своїми підопічними з Московського художнього театру.