Кам'янець-Подільська фортеця

2019-08-29 60 260

Плин часу не зупинити. Він безжально крокує вперед, спалюючи все на своєму шляху та залишаючи за собою гори попелу. Ті, кому вдається вціліти в божевільному вирі історії, стають справжніми легендами. Кам'янець–Подільська фортеця, без жодного сумніву, одна із таких. Його величність час немов помилував замок, дозволивши йому непорушно стояти на своєму місці. За все своє існування твердиня не побоялася жодного із ворогів, не страшним виявився і час. Благословенна божою благодаттю, фортеця більше тисячі років – незмінний сторожовий на варті життя та спокою своїх горожан.

Твердиня знаходиться серед історичної частини міста, що також роками залишалася незмінною. Саме через це місто називають музеєм під відкритим небом. Разом із замком місто є частиною Національно історично-архітектурного заповідника «Кам'янець». Сама фортеця внесена до Списку пам'ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

Минув вже той час, коли стіни фортеці були неприступними та закритими. Зараз вона відкрита для усіх охочих і радо зустрічає дорогих для неї гостей. Місто ж може похвалитися будівлями далекого ХІ ст. та найстарішою ратушею на території України, зведеною у ХV ст.

Знайти житло неподалік
Вид на Кам'янець-Подільський замок
Вид на Кам'янець-Подільську фортецю

Факти з історії легендарної фортеці

Коли саме була зведена перша оборонна споруда на цьому місці, точних даних немає. Вчені досі сперечаються на цю тему. Одні схиляються до ІХ ст., інші – до ХІ ст. Єдине, в чому вони сходяться, це те, що в ХІ ст. на цьому місці стояв дерев'яний частокіл, що оберігав частину Галицько-Волинського князівства. Після масштабної пожежі у ХІІІ ст. дерево прийшлося замінити на камінь. Щоправда така новація зовсім не вберегла місто від жорстокого хана Батия. У 1240 році він зумів знищити половину населення міста та поневолити на довгих сто років вцілілу частину. 1362 рік – кардинальний поворот в історії фортеці. Від чужинців її рятує великий литовський князь Ольгред, що під Синіми водами вщент розбиває лютих недругів. Відтак, замок переходить у власність п'ятьох братів, племінників князя: Костянтина, Федора, Бориса, Юрія та Олександра. Замок дістає друге дихання. Розпочинається масштабна реконструкція, на яку всім миром скидаються небайдужі. Серед них купці та шляхтичі, римські папи. Ті пожертви носили назву «Милостиня Святого Петра». Це були найкращі часи для замку, він набуває сучасних рис. Коли останній із литовський власників твердині князь Вітовт помирає, між його спадкоємцями точиться неперервна міжусобна боротьба. Таким чином фортеця переходить до «лівих» польських рук. По 1793 рік Кам'янець-Подільська фортеця стає стратегічним королівським містом, центром польського воєводства.

Після Польщі у право власності вступила Російська Імперія, яка володіла Кам'янцем до приходу СРСР.

Після російсько-турецької війни 1809-1812 рр. Південні кордони імперії значно розширюються, а Кам'янець-Подільська фортеця втрачає свою оборону функцію. Тому в уявленні росіян фортеця була потрібнішою для обмеження чужої волі.

Панорамний вид Кам'янець-Подільської фортеці
Панорама Кам'янець-Подільської фортеці

Тільки в період І Світової війни замок повертає собі статус стратегічного оборонного пункту. Тут розміщувався штаб Південно-Західного російського фронту.

Громадянська війна принесла смуту на українські землі та зробила Кам'янецьку фортецю так званим трофеєм то для німців та австрійців, то для українців та більшовиків. За всю свою нелегку та величну історію Кам'янець тільки на один раз став українською столицею. Це сталося у 1919 році, коли уряд УНР капітулював із Києва.

Вже у 1928 році радянська влада відчула вагомість Кам'янецької фортеці і зробила її історико-культурним заповідником.

На жаль, заповідні стіни не змогли вистояти проти бойових дій ІІ Світової війни.

Варто зауважити, що замок за все своє існування тільки два рази піддавався ворогові. Це було під час монголо-татарського іга в 1240 році та польсько-турецької війни 1672-1676 рр. Тоді місто добровільно здалося в турецькі тенета. Всього 27 років знадобилося історії для того, щоб повернутися місто християнам.

Архітектура Кам'янець-Подільської фортеці

Аналогів Кам'янець-Подільській фортеці немає в усій Європі. Природний ландшафт та непосильний людський труд створили з твердині недосяжну мрію. Знаходиться вона на так званому півострові, оточеному з трьох боків стрімкими скелястими обривами та річкою Смотрич. Від того і говорять що замок ніби «побудований Божою рукою». Вхід до міста обороняли Польська та Руська брами. Якщо було помічено ворога, миттєво наповнювався водою каньон. Така несподівана лінія оборони робила замок недосяжним ще більше.

Знайти житло неподалік
Внутрішній двір в Кам'янець-Подільському замку
Внутрішній двір Кам'янець-Подільської фортеці

Всю фортецю поділяють на Старий та Новий замок.
Старий замок знаходиться в самому серці твердині. Його загальна площа складає 1,5 га. За формою нагадує неправильний чотирикутник, по периметру якого розміщено аж 11 веж. На південь, ліворуч від ходу знаходяться: Папська, Тенчинська, Ляська та вежа Ковпак; із заходу вистроїлися в ряд: Західна, Денна, Нова (Велика) вежі; праворуч від входу, з північного боку Північний та Південний бастіони, вежа Рожанка, Водяна, Лянцкоронська, Комендантська, Чорна вежі.

Папська вежа

Унікальна за формою, та історією Папська вежа була зведеною за гроші, надані Папою Римським Юлієм ІІ у 1515 році. 1-2 поверх вежі – квадратної форми, 3-4 восьмигранника, останній 5 – циліндричної форми. Знаменита вежа ще й тим, що за її стінами тричі відбував покарання лідер селянського повстання Устим Кармелюк.

Папська вежа в Кам'янець-Подільському замку
Папська вежа, Кам'янець-Подільська фортеця

Вежа Ковпак

Побудована вежа на початку ХVІ ст. Назва її виникла від конусної форми даху. Вежу переробляли у 1544 році – були оброблені фасади, укріплений фундамент і винесений на зовні вхід башти. Тоді вежа була значно вищою, але внаслідок польсько-турецької війни, вона зберегла висоту тільки 22 метри.

Тенчинська вежа

Зведена в ХV ст., вежа отримала назву від жителя Кам'янця, краківського каштеляна Яна Тенчинського. Він був особою поважною і відповідав за нормальне функціонування міста та його оборону. Всього на три четверті вежа належить до Старого замку. Її 5 поверх більший за основу майже на метр. Такий ефект забезпечують надійно збудовані кронштейни. Неймовірно, але фанатичне бажання убезпечити замок привело до того, що вежу майже на 4 яруси засипали землею. Сама вежа має висоту 21 метр.

Ляська (Біла) вежа

Ляська вежа за формою циліндрична та має 4 яруси. Така дивна назва пов'язана із тим, що тут колись зберігали коштовності єпископа. Над дерев'яним входом до вежі знаходиться мудрий та повчальний надпис: «Вірний друг більш рідкісний над фенікса». У середині ХVІ ст. башту відновили, залишивши бойовим тільки верхній поверх. Фасад майстерно поштукатурили та полагодили внутрішні сходи. Ляська вежа одна із найвищих, її висота – 22,5 метри.

Знайти житло неподалік
Ляська башта в Кам'янець-Подільському замку
Ляська башта, Кам'янець-Подільська фортеця

Денна вежа

Найстаріша з усіх веж, приблизний час зведення у ХІІ ст. Це прямокутна споруда з величезною кількістю бійниць. У ній відсутній дах, замість нього нагорі знаходиться надбудова з дерева з трампліном, по якому передавали різноманітні знаряддя. Воно передавалося на наступну Нову вежу.

Нова (Велика) вежа

Найбільша та найстратегічніша вежа в усьому замку. Вона практично знаходиться із зовнішньої сторони замку, прикріплена тільки до однієї стіни замку. Це забезпечувало більше успіху та переваги під час бойових дій. Її архітектор І. Претферс зробив їз вежі справжню бойову «машину». З Денної вежі проводилося спостереження, а з Нової – безпосередньо головні бойові дії. Під час польсько-турецької війни туркам вдалося підірвати Велику вежу, що і забезпечило їм остаточну перемогу.

Західна вежа

Її творцем є також Претферс. Невеличка Західна вежа забезпечувала оборону вразливої сторони замку з Заходу. Вона також була в так званому «тандемі» з Новою вежею.

Чорна (Східна) вежа

Неприступною та грізною Чорна вежа була для всіх ворогів. Її стіни прикрашає філософський надпис, з якого все зрозуміло: «1544, Боже, тобі єдиному хвала. Йов Претвеч, архітектор». Символом непокори та незламності, служать два вмуровані в стіну ядра. Неодноразово, вежу відновлювали від численних ворожих «побоїв», та одного разу будівля стала осередком мужності та безстрашшя. Коли місто капітулювало перед турками, один із воєнних ватажків, що саме керував Чорною вежею, підірвав склад пороху в середині кам'яниці. Це був так званий протест проти здачі міста в полон, під час якого загинуло 500 побратимів ватажка.

За формою вежа п'ятикутна з шатровим накриттям. В середині вежі знаходиться колодязь, глибиною 40 метрів. Відра з водою витягали за допомогою величезних дерев'яних колес, діаметром 4,5 метра.

Колодязь в Кам'янець-Подільському замку
Колодязь, Кам'янець-Подільська фортеця

Ланцкоронська вежа

Вежа зведена за кошти польського голови єпископів усієї держави Яна Ляського. Свідченням цього є власний герб Ляського з південного боку стіни. Це викладений з каменю «Кораб» - вітрильний корабель з єпископською митрою. В цій вежі є одна особливість – виступ верхнього ярусу у вигляді конуса-купола. Висота вежі 15 метрів.

Комендантська башта

Вежа має циліндричну форму з конусним накриттям. Вона височіє над господарськими будівлями з північного боку. Споруда була місцем огляду навколишньої території керманичами війська. Також велося активне спостереження за шляхом до замку, для цього була організована додаткова охорона. На сьогодні висота вежі 9 метрів.

Знайти житло неподалік
Комендантська башта в Кам'янець-Подільському замку
Комендантська башта, Кам'янець-Подільська фортеця

Башта Рожанка

Меценатом споруди став єпископ Креслав з Курозвенок. Вежу за його кревні звели в 1505 році. Про це свідчить табличка на стіні. Три четверті вежі розташовані ззовні від основних стін. В українській мові є таке слово «наріжний» в значенні зовнішній, ймовірно назва башти пов'язана з цим словом.

Водяна вежа

Водяна вежа була поєднана з вежею Рожанкою, таємним тунелем, про який було відомо тільки комендантові. Знаходиться будівля в долині річки Смотрич, тобто за межами замку. Якщо місто перебувало в облозі, то Водяна вежа повинна була забезпечити місто чистою водою.

Західний бастіон в Кам'янець-Подільському замку
Західний бастіон Кам'янець-Подільської фортеці

Південний та Північний бастіони

Нова фортеця була зведена для збільшення оборонної здатності замку. Нові мури були зведені згідно останніх голландських технологій побудови укріплень архітектором Т. Шомбергом у ХVІІ ст. Укріплюють стіни по боках два бастіони – Південний та Північний. Новий замок – ціла система оборонних ровів та валів, тому для того, щоб потрапити на територію Старого замку, було зведено підвісний міст. Мабуть стіни добре виконували свою захисну роль, бо на відміну від Старого замку, знаходяться в жалюгідному стані.

Новий замок в Кам'янець-Подільській фортеці
Новий замок, Кам'янець-Подільська фортеця

Боргова яма

Не лякайтеся, коли вам на очі потрапить закривавлена людина під землею. То муляж боржника, який знаходиться в так званій борговій ямі. А поруч нього ціла купа монет, які добрі люди вкидають не для викупу. То туристи вірять, що, якщо вкинути до ями монетку, назавжди забудеш про борги.

Боргова яма
Боргова яма, Кам'янець-Подільська фортеця

Легенди замку

Одна із найкрасивіших легенд про фортецю розповідає про похід турків на Кам'янець-Подільський. Турецький султан Осман ІІ переміг Хотин і вже готувався «накласти лапу» на Кам'янецький замок. Для цього взяв з собою 200 тисяч війська. Чи то неприступність замку налякала володаря, чи навпаки, заворожила, та не міг він відвести погляду від фортеці. Султан запитав у свого вірного слуги: «- Хто звін такий дивовижний замок?» Слуга, вражений не менше султана, відповів:«- Сам Аллах приклав сюди руку!» Осман ІІ відповів: «- Тоді самому Аллахові і завойовувати це місто!» – і, повернувши свої війська, покинув ці землі назавжди.

Більше легенд, моторошних та красивих, можна почути безпосередньо з уст екскурсоводів.

Уже передбачено Кам'янець-Подільська фортеця стала знімальним майданчиком для культових фільмів. Серед них:

  • «Тарас Бульба»;
  • «Циганка Аза»;
  • «Балада про доблесного лицаря Айвенго»;
  • «Народжені бурею»;
  • «Яса;
  • «Щорс»;
  • «Співробітник ЧК».

Через свою красу та неповторність Кам'янецьку фортецю називають квіткою на камені, що з плином часу стає все ціннішою та величнішою. Не упустіть шанс відчути себе «маленьким загарбником» неприступної фортеці.

Відвідуючи Кам'янець-Подільську фортецю радимо також завітати до Хотинської фортеці, яка теж багата своєю історією та не залишить Вас байдужими.

Розташування:

Кам'янець-Подільська фортеця, Хмельницька область

Координати GPS:

48.67347910, 26.56301780

Коментарі

  • оновити, якщо не видно коду
0