Замок Любарта в Луцьку

1 231

Замок Любарта - невід'ємна частина Луцька, його візитна картка. Мешканці міста неухильно та свято вірять в чарівну силу фортеці, тому її зображення можна зустріти повсюди – від магнітиків до емблем організацій. Кам'янний лицар, немов увінчаний короною, віками стоїть на шляху ворогів. Сім століть поспіль Луцьк почувається в безпеці. Вдячні лучани люблять і бережуть свого захисника, тому плин часу для замку не страшний, як і тисячі найзліших ворогів. 2011 рік приніс Луцькому замку перемогу у конкурсі найкращого в Україні. Також фортеця є частиною державного заповідника «Старий Луцьк». Та не тільки це стало причиною гордості не тільки лучан, а й усіх українців. Замок зображений на звороті 200-гривневої купюри, і вона була визнаною найкрасивішою в світі. Серед мешканців міста існує легенда: якщо сфотографуватися на фоні в'їзних воріт з купюрою в руках, то можна назавжди забути про фінансову скруту. У кожного є шанс перевірити правдивість легенди на собі. Для цього потрібно зовсім мало – просто приїхати в Луцьк.

Замок Любарта, вхід до замку
Вхід до замку Любарта

Історія замку Любарта

Замок має аж три офіційні назви: Верхній (існує ще Нижній, щоправда в жалюгідному стані), Луцький та Любарта (від назви засновника замку).

Перша згадка про замкове укріплення зустрічається в одному із літописів і датується 1075 роком. Тоді Болеслав Хоробрий намарно витратив 6 місяців для облоги міста. Дерев'янний замок проіснував два століття, аж до 1340 року. Звів його литовський князь Любарт, що одружився на місцевій княжні та прийняв православ'я. Довгих сорок років знадобилося князю для того, щоб побудувати Стирову, Владичу та головну В'їзну вежі. Решта фортеці досі були дерев'ними.

В такому стані її унаслідував великий князь Литви Вітовт. За його правління Луцьк став південною столицею Литви та почав стрімко розвиватися в політичному, культурному та економічному плані. Саме Луцьк був обраним Вітовтом для зібрання з'їзду монархів та дипломатів Центральної та Східної Європи у 1429 році.

Після смерті Вітовта на трон сходить його брат Свидригайло. Він продовжує справу старшого брата і добудовує замок, який майже на всі 100% схожий з сучасним.

Вид на замок Любарта з висоти
Замок Любарта з висоти пташиного польоту

Замок протягом всього часу був осередком релігійним, політичним та адміністративним. Тут знаходилися державна канцелярія, відбувалися суди, тут була резиденція самого князя. Тобто тодішній Луцьк можна сміло назвати столицею. Але сам замок поволі почав втрачати свою оборонну функцію.

ХІХ ст. – період занепаду Луцького замку. А все тому, що місцевій владі здалося, що замок буде кориснішим для суспільства у розібраному стані, в ролі будматеріалу. В'їзну вежу та прилеглу стіну виставили на аукціон. Новий покупець готовий був викласти 373 карбованці. Та на загальне щастя, розібрати замок не встигли. Приїхала комісія з Києва і зупинила подальші дії місцевих чиновників.

У 1870 році у замку розмістилася пожежна частина. Владича вежа стала спостережним пунктом за містом.

В 1918 році на території замку облаштували літній театр. У дерев'яному павільйоні розміщувалися зал і фойє. Це був так званий перший кінотеатр, адже тут крутили «живі картинки». Така розвага швидко припала до душі мешканцям Луцька.

Архітектура замку Любарта

Згідно плану, фортеця трохи неправильної трикутної форми, це зумовлено місцевим ландшафтом. На так званих кутах фортеці знаходяться три вежі: В'їзна, Стирова та Владича. За легендою, три вежі повинні символізувати Віру, Надію, Любов. За архітектурним готичним стилем замок нагадує польський у місті Черськ.

Замок Любарта, внутрішній двір
Внутрішній двір замку Любарта

В'їзна вежа у Верхньому замку

З самого початку будівництва замку В'їзна вежа була трьохярусною. В ХVІ столітті ярусів побільшало на два, і тільки в ХVІІ ст. її було прикрашено аттиком. Над головою відвідувачів знаходиться дві замуровані арки. Це колись був вхід до вежі, до якої можна було дістатися за допомогою підвісного моста. Пізніше вхід опустили нижче, а підвісний міст замінили на звичайний навісним.

З В'їзної вежі відкривається неймовірний краєвид – місто як на долоні. Щоправда за вхід прийдеться заплатити. Нехай вас це не засмучує, адже окрім оглядового майданчика на вас справлятиме враження музей живопису з найстарішою іконою ХVІІІ ст. А також виставка старовинних іграшок, ключів, пляшечок, замків. Не зможете пройти повз старі карти Волині.

При вході до вежі знаходиться напівзруйнований князівський палац. Перед В'їзною вежею в ХVІ ст. відбувалися публічні страти.

В'їзна вежа, замок Любарта
Замок Любарта, В'їзна вежа

Стирова вежа

Квадратна в плані вежа височіє над річкою Стир. Від чого і отримала таку назву. Після того, як її укріпив князь Свидригайло, вежа отримала ще одну назву – Свидригайлова. Її, як і В'їзну, збільшили на один ярус та увінчали аттиком. Колись вона вміщала скарбницю на першому поверсі, на другому – в'язницю, на третьому – бібліотеку.

Владича вежа

Таку назву вона отримала тому, що за нею доглядав сам владика. На сьогоднішній день у Владичій вежі з 1985 року розміщується єдина та унікальна колекція дзвонів — «Дзвони Волині, історія та сучасність». Тут зібрані експонати від далекого ХVІІ ст. до ХХ ст. 345 років – найбільша різниця між творіннями майстрів.

Музей дзвонів, замок Любарта
Замок Любарта, музей дзвонів

Справжньою знахідкою та скарбом для музею є дзвін 1647 року. Він унікальний, бо зумів оминути гірку долю своїх побратимів. Всі дзвони у період Національно-визвольної війни були переплавлені у гармати. Тобто цей дзвін – сучасник самого Богдана Хмельницького. Також це чи не єдиний дзвін вилитий власноручно майстром за унікальною та неповторною технологією, відомою тільки йому.

Поруч з такими гігантами знаходяться різноманітні бубенці, дзвоники, дзвіночки. Деякі із них настільки неповторні, що їх можна побачити тільки в Луцьком замку.

На стінах муру можна побачити автографи, залишені відомими діячами усіх віків. Так на одній із цеглин можна побачити підпис сестри Лесі Українки Ольги Косач, а також багатьох інших відомих відвідувачів замку. Дивно, але в ті часи, подібна «розвага» не вважалася вандалізмом. Навпаки, з плином часу стіни замку стали тільки ціннішими від залишених подряпин.

Вид на Владичу вежу в замку Любарта
Замок Любарта, вид на Владичу вежу

Церква Іоана Богослова

Хоча церква в зруйнованому стані, про неї повинен знати кожен відвідувач. Храм Іоана Богослова – перша християнська церква у Луцьку. Збудована у 1180 році, вона є найстарішою будівлею міста. За припущеннями, саме під руїнами храму знаходиться могила князя Любарта. У ХVІІІ ст. єпископ Сильвест Рудницький виявив бажання реконструювати храм, але, за незрозумілих причин, його планам не судилось збутися.

Окольний або Нижній замок

Замок було зведено в першу чергу для оборони міста. Але в середині фортеці знаходилися житлові покої вищого духовенства та знаті. Стіни, з розвитком зброї, постійно добудовували. Так їх остаточна висота сягала 12-ти метрів. З усієї фортеці збереглася одна вежа, названа на честь князів Чорнорийських. Для того, щоб її оглянути, потрібно вийти на вулицю Драгоманова.

Вид із середини в Замку Любарта
Замок Любарта, вид із середини

Музеї на території замку

Гордістю лучан є музей книги, який з 2005 року почав працювати в колишньому будинку казначейства на території замку. Завдяки старанням архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ владики Варфоломія, що за вже життя назбирав таку величезну колекцію, музей має що показати. Видання з Познані, Вільнюса, Нюрнберга, Почаєва, Києва, Львова та Чернігова допомагають простежити за еволюцією книгодрукування. Для кращого уявлення про книжну справу у музеї знаходиться реконструйований верстат першодрукарів. Вік декотрих експонатів сягає 366 років.

Музей зброї допоможе краще уявити стародавні війни та з яким трудом в той час діставалася перемога.

Художній музей допоможе розслабитися та відволіктися. Серед експонатів роботи відомих німецьких, італійських, австрійських, іспанських, французьких майстрів. Поруч комфортно почуваються картини сучасних українських художників.

місто Луцьк, замок Любарта
Замок Любарта в Луцьку

Легенди Луцького замку

Куди ж без романтичної та водночас моторошної легенди. І фігурує в ній ніхто інший як сам князь Любарт. Дуже сильно кохав він княгиню Бушу – онуку Данила Галицького. Кохання їхнє було взаємне та щире. Жити б їм у мирі та злагоді довго та щасливо. От тільки доля розпорядилася по-іншому. Забрала вона єдину радість у князя – його кохану в сиру та холодну землю. Довго горював та побивався Любарт. Та його становище не дозволяло залишатися без спадкоємців. Одружився, завів дітей. Та ні на мить не забував своє перше кохання. Кожного Божого дня носив квіти на могилу Буші. Така прив'язаність залишила душу нещасної жінки на землі. І от уже майже 8 століть її душа бродить по замку, не знаючи спокою.

Серед місцевих молодят пішло повір'я: якщо вибратися на вежу та разом помолитися – кохання буде вічне. Неймовірно те, що на вежі зовсім недавно поселилися два соколи. Мабуть, то сам Любарт з Бушею повернулися в своє гніздечко.

Окрім цього, в підвалі замку живуть душі дівчат, що заблукали в підземному лабіринті. Лучани вірять, що той лабіринт проходить через усе місто.

Популярністю у туристів, серед замків Західної України, користуються також Кам'янець-Подільска фортеця, Підгорецький замок, замок Паланок, Хотинська фортеця та інші.

Розташування:

Замок Любарта, місто Луцьк, Волинська область

Координати GPS:

50.73889160, 25.32331690

Коментарі

0