Олеський замок — перлина «Золотої підкови Львівщини»

852

Олеський замок ніби непорушний кам'яний лицар, що одиноко височіє на невисокому пагорбі. І здається, жоден ворог не страшний споруді, оскільки вона не раз, мов фенікс, поставала з жаркого попелу. Замок, як і його побратими: Підгорецький, Золочівський та Свірзький замки входить до трійки «Золотої підкови Львівщини», і, як найстарший посеред них, бачив за свій вік чимало. Львівщина має чим гордитися, адже край багатий не тільки на історію, але й на різноманітні пам'ятки архітектури. Краса та унікальність деяких не зрівняється з найзнаменитішими спорудами Європи.

Олеський замок, Львівська область
Олеський замок, Львівська область

Сторінками історії Олеського замку

Початок нелегкого шляху замку

Мабуть, сама доля розпорядилася звести у цьому місці фортецю. Спільними зусиллями вчені з'ясували вік замку – приблизно ХІІІ ст. Один із найстрашніших періодів в історії народу. Ніби пошесть, монголо-татари винищували цілі міста та села, і не було цій пошесті ні кінця ні краю. Така трагічна доля спіткала і поселення Пліснеське. Люди, які дивом вціліли, не могли відновити руїн, не тільки тому, що не було що відновлювати, а й тому, що надто багато страшних спогадів. Таким чином, вирішили знайти нове місце для нової фортеці, яка б стала щитом на дорозі нелюдів. І ось нещасні знаходять прилисток у селі Олеське, де і розпочинають масштабне будівництво оборонної споруди. Зручність розташування визначалася двома факторами: пагорб, висотою 50 метрів, з якого можна було відстежити будь-якого ворога на безпечній відстані, а також болотиста місцевість, що неодноразово захоплювала ворогів у вічний полон.

На письмі замок вперше згадується в 1327 році, саме в цей час господарем Галицько-Волинського князівства був Юрій Львович. Ймовірно, один із його синів Лев або Андрій звів кам'яну фортецю. Відтак вона вважається найстарішою збереженою на теренах Західної України оборонною спорудою. Згодом за будівлю точаться нескінченні чвари між Польщею та Литвою. В 1340 році на деякий час замок вдалося відвоювати великому литовському князеві Любарту, а вже у 1365 році будівля стає трофеєм короля Казимира Великого. І від того часу Олеський замок перестає виконувати оборонну функцію і переходить з рук в руки зі швидкістю комети в ролі вже лише родинного гнізда. Рід Яна з Сенни, пізніше названий Олеським, Жолкевські, Жевуські, Кам'янецькі, Гербурти, Конецпольські, Даниловичі та багато інших знатних родів володіли замком на протязі короткого періоду. Станіславу Жолкевському фортеця дісталася в зруйнованому стані, тому прийшлося докласти чимало зусиль для її відбудови. 2 серпня 1512 року відбувся останній набіг ворожих військ на Олеський замок. Після чого почався розквіт селища Олеське в ремісничому та торгівельному напрямках.

Вид Олеського замку із висоти пташиного польоту
Олеський замок з висоти пташиного польоту

Період процвітання замку

У 1605 році руський магнат Іван Данилевич практично довів замок до того вигляду, в якому той зберігся до сьогодні. Для досягнення мети Данилевич запрошує італійського архітектора, що перетворює похмуру середньовічну фортецю в палац ренесансного стилю. За період господарювання Данилевича відбулося чимало визначних подій. Найбільша з них – народження майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського у 1629 році. Іван Данилевич був чоловіком прагматичним, тому не дозволив доньці вийти заміж за бідного шляхтича Адама Жулкевича. Безнадійно закоханий молодик покінчив життя самогубством, а його тіло було бездушно викинуте з вікна замку в болото. Та серед багатьох претендентів знайшлася гідна партія для улюбленої доні – Якуб Собеський. Таким чином по смерті Данилевича у 1636 році маєток перейшов у власність батька майбутнього короля. Не менш цікавим фактом є те, що у Олеському замку на службі у пана перебував батько майбутнього гетьмана Богдана Хмельницького – Михайло Хміль. Таким чином твердиня стала для маленького Богдана практично першою домівкою.

За часів правління Яна ІІІ Собеського Олеський замок став однією із численних резиденцій короля. Його кохана дружина Марія Казимира де Аркуйон особисто займалася облаштуванням родинного маєтку, щоб максимально зробити його комфортним для всіх членів сім'ї та її гостей.

Трьома роками пізніше замок переходить у власність родини Живуських. Знатний та багатий рід не пошкодував грошей для оформлення палацу пишними інтер'єрами. Кажуть, що оздоблював замок сам Леблан (на той час відомий французький скульптор). Та, на жаль матеріальні речі неможливо забрати з собою на той світ. Тому всі коштовності після смерті господаря переїжджають до Підгорецького замку у власність брата померлого Вацлава. Для Вацлава Живуського замок немав особливого значення. Тому у пошуках захованих скарбів магнат пішов занадто далеко і залишив по собі не те що пустку, а зруйновані підлогу, стелі, стіни, каміни тощо. Відомий своєю веселою вдачею Живуський потрапив у величезні борги, для їх погашення прийшлося продавати майно. Серед такого був напівзруйнований Олеський замок.

Вид Олеського замку зверху
Олеський замок, вид зверху

Період занепаду Олеської твердині

З роками замок знову переходив з одних рук до інших. Та саме з періоду господарювання родини Літинських починається темна полоса в історії Олеського замку.

1838 рік – страшний землетрус завдає непоправної шкоди будівлі. Тріщини настільки величезні, що в них цілком могла поміститися людина. Таким чином будівля довгий час стояла пусткою, занедбаною руїною.

Радянська влада знайшла нове застосування замкові. Там була облаштована сільськогосподарська школа для радянських жінок. Під час воєнних дій ІІ Світової війни Олеська фортеця слугувала складом боєприпасів. В 1951 році блискавка, що вдарила в будівлю, спричинила страшну пожежу, яка вщент знищила замок.

Період відновлення замку

Знаменним став 1965 рік, коли замок переходить під опіку Львівської картинної галереї. Її очільник Борис Возницький протягом п'яти років не покладаючи рук усердно цеглина за цеглиною відновлює Олеський замок. Плід нелегкої праці Возницького та його підопічних до тепер радує око відвідувачів. На сьогодні музей-заповідник налічує близько 1500 унікальних експонатів. В 11-ти просторих залах розміщено неповторні твори живопису, предмети побуту, прикладного мистецтва, гобелени, оригінальні меблі, скульптури. Зокрема, дерев'яні творіння майстра Пінзеля та його учнів. Якщо вірити музейникам, то увазі відвідувачів представлені тільки 10% експонатів, решта – 90%, з нетерпінням очікує свого часу.

Олеський замок, Львівська область
Олеський замок

Архітектура замку

За своєю формою замок унікальний, так як має рідкісну овальну форму. Поділений на два крила – західне і східне. Їх поєднує триповерхова вежа з прибудованим корпусом у два поверхи. На в'їзді браму прикрашають портрети польських королів, а ще символічні постаті та химери. Надзвичайно живописний парк віночком оточує сувору фортецю. Для поціновувачів новітнього мистецтва парк слугує так званим музеєм сучасної скульптури.

Поруч із замком від 1739 року знаходиться монастир Капуцинів, виконаний в стилі Бароко. Відомі ці постаті своїми аптекарськими здібностями, модою на босі ноги та довгі бороди. А ще один із представників капуцинів вважається винахідником відомого всім кавового напою – капучино.

Інтер'єр кімнати Олеського замку
Інтер'єр однієї із кімнат Олеського замку

Легенди Олеського замку

Найперша із легенд, яку варто почути кожному відвідувачу, легенда народження одного із найзнаменитіших королів - Яна ІІІ Собеського. Коли дружина Якуба Собеського народжувала, замок оточувала незліченна кількість ворожих військ. Як власник фортеці та люблячий чоловік, Якуб розривався між двома крайностями. Почалася сильна гроза, здавалося, відбувалася вона не на небі, а на землі. І ось нарешті почувся дитячий плач. Схвильований батько миттю опинився біля найдорожчих. Повитуха забрала хлопчика для того, щоб запеленати. Для цього хотіла покласти його на величезний мармурний стіл. І треба було так статися, що саме в цей момент почувся страшний звук. Ніхто не зумів одразу визначити, що то було. Як виявилося, мармуровий стіл розколовся навпіл. Від переляку повитуха оглухла, а дитині передбачили велике майбутнє. Так і сталося.

Друга моторошна легенда пов'язана з страшним культом кістяка. Монахи задля збереження миру та спокою в замку залишали в монастирі тіло померлого свого побратима. Забирали його тільки тоді, коли залишався один скелет. Є в замку і привид. Також монах, який колись потонув в глибокому колодязі на території замку. Бідолаха бродить замком, шукаючи спокою. Інша легенда розповідає, що той монах не потонув, а його покарали за надмірну любов до жінок. Вирок був страшнішим за смерть: нечестивого побратима монахи замурували живцем в одній із стін замку.

Існує легенда, пов'язана із виникненням назви замку. Походить вона від чарівного українського імені Олеся. За однією із версій Олеся була донькою захисника фортеці Івашка Прислужича. Не була вона схожа на жодну із тодішніх дівчат, адже не один раз її помічали в лавах олеських захисників. Своїм сильним духом надихала своїх побратимів дівчина на великі подвиги. Інша версія розповідає про більш ніжну та тендітну дівчину Олесю, що, тікаючи від загону татар, лила свої сльози. На тому місці, куди потрапляли вони, з'являлися джерельця з водою чарівної сили. Обидві версії цікаві та захоплюючі, кожен із слухачів може обрати собі ту, яка найбільше припала до душі.

Як дістатися Олеського замку?

Знаходиться Олеський замок у містечку Олесько по вул. Замковій, 34 в Бузькому районі за 75 км від Львова. Для того, щоб дістатися туди автобусом, потрібно на Північній автостанції Львова знайти маршрутку Львів-Броди. Вона курсує через Олеське. Потрібно поросити водія, щоб зупинився в правильному місці. Від зупинки автобуса потрібно пройти приблизно 15 хв.

Якщо ви мандруєте автомобілем, тоді потрібно рухатися по трасі М06 в напрямку Рівного. Олеський замок знаходиться на 75-му кілометрі від Львова.

Розташування:

Олеський замок, Львівська область

Координати GPS:

49.96849570, 24.90084330

Коментарі

0