Підгорецький замок – окраса Львівщини епохи ренесансу

1 464

Підгорецький замок – справжній рукотворний діамант в «Золотій підкові Львівщини». Велич та красу замку можна одразу помітити неозброєним оком. Будівля варта самих королів. Вона вражає французькою лаконічністю та італійською розкішшю. Без сумніву, Підгорецька фортеця – одна із найкрасивіших в Європі, водночас містична та загадкова. Королівський дім повний справжнісінькими привидами. Екскурсоводи знають, чим полоскотати нерви найсміливішим відвідувачам. Таємниць у будівлі чимало, всіх їх можна дізнатися, тільки побувавши в незрівнянному Підгорецькому замку.

Підгорецький замок, Львівська область
Підгорецький замок

Історичні факти Підгорецького замку

Часом закладення фортеці вважають 1530 рік. Тодішні власники звели кам'яницю на місті дерев'яних укріплень, які існували тут, ймовірно, з XV ст. Існує припущення, що назву замок отримав від прізвища своїх перших власників – Підгородецьких. В 1633 році будівля переходить до власності знатного польського роду Конєцпольських. На меті у знаті було облаштування панської резиденції з оборонними функціями. Почесна місія облаштувати сімейне гніздечко припала відомому на той час в усій Європі архітектору фортечних укріплень сеньйору Гійому Лавасеру де Боплану та проектувальнику Андреа дель Акві. Творцям знадобилося 5 років для того, щоб перетворити купу цегли та каміння на шедевр. Замок став улюбленим місцем відпочинку сім'ї Конєцпольських та їх гордістю.

А гордитися було дійсно чим. Завдяки кропіткій праці європейських спеціалістів замок набув квадратної форми — по цілому периметру стіни довжиною приблизно 100 м. Кожний кут стіни облаштований п'ятикутним бастіоном, що дозволяло оглядати навколишню місцевість на багато кілометрів. Бічні стіни охороняли мідні атланти. Один із атлантів тримає на плечах кулю, що символізує Світ, а інший — сонячну систему, що означає Всесвіт. Гостей на вході зустрічав напис латиницею: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок». Мабуть, це був девіз знатного роду Конєцпольських.

Львівщина, Підгорецький замок
Підгорецький замок на Львівщині

Для захисту свого маєтку Станіслав Конєцпольський наказав вирити довкола фортеці глибочезні та широкі рови, які були обкладені камінням. До замку можна було потрапити за допомогою підвісного моста. На жаль, навіть такі старанні зусилля не допомогли вберегтися замку від руйнування під час штурму козаками. Сам Богдан Хмельницький брав участь у руйнуванні укріплення. Досі росте дуб, під яким відпочивав безстрашний гетьман. Відбудовування родинного маєтку припало на плечі сина Станіслава Конєцпольського – Олександра.

І вже в 1688 році твердиня знову змушена здатися під татарською навалою.

Період найбільшого розквіту Підгорецького замку

Піку пишності та розкоші замок досягнув за часі нового власника – Вацлава Жевуського. Замок зріс до трьох поверхів, було облаштовано заїжджий двір, де могли переночувати не тільки слуги знатних гостей, а й будь-хто з мандруючих. Незліченна кількість кімнат оживилася за допомогою величезної кількості мистецьких творів: картин відомих художників, скульптур, зброї, дорогих меблів. Розкішні інтер'єри розміщувалися в Дзеркальній, Мозаїчній, Лицарській, Китайській, Зеленій, Золотій залах. І кожна назва відповідала оздобленню неймовірно пишних кімнат.

Панським хобі було розведення рідкісних порід коней, привезених зі Сходу. Такий рід заняття приносив чималий прибуток, адже коні вирощені в місцевих конюшнях продавалися по всій Європі.

Замок полюбляли гості, адже їх очікували театр, бали в супроводі місцевого оркестру, феєрверки, паради. Пишався господар величезною бібліотекою, архівом. Дім – повна чаша.

Підгорецький замок на Львівщині
Підгорецький замок, Львівська область

Великою втратою для сучасності вважаються дворик та парк, виконані в рідкісному на той час на теренах всієї держави італійському стилі. Акуратно викладені та сформовані зелені алеї манили на прогулянки господарів та гостей. Після довгої та приємної мандрівки парком можна було перепочити серед справжніх італійських скульптур та грайливого фонтану. Підсолодити прекрасну мить могли соковиті грона винограду, які можна було скуштувати не відходячи від місця. Воістину, райський куточок, який, на жаль, не зберігся до нашого часу.

Але досі на території замку зберігся найстаріший на українських теренах готель-корчма «Гетьманський заїзд». Зведений він у 1740 році. Будівля прикрашена справжнім сонячним годинником, що визначав середньовічний час. Найвідоміший із гостей готелю - французький письменник Оноре де Бальзак.

Окрім пишно облаштовного замку, на його території був побудований костел Вознесіння Святого Йосипа, зведений в розкішному бароковому стилі.

Період занепаду замку

Справжнім горем для будівлі став наступний її власник – Северин Жевуський. Одержимий «золотою лихоманкою» чоловік вирішив стати справжнім алхіміком. І перетворив замок на власну лабораторію, в якій той мріяв все навколо трансформувати в дорогий метал. В невідомому напрямку зникли відомі та дорогі полотна, а розкішному інтер'єру було завдано непоправних збитків.

Та з таким ходом подій хоч якось можна було змиритися. Остаточного удару по замку принесли дві Світові війни. Перша принесла за собою австро-угорські війська, що тимчасово знайшли в будівлі прихисток. Неодноразово через замок проходила лінія фронту. Дивовижно, але від повної руйнації артилерією замок врятував воєначальник Олексій Брусилов. Краса замку настільки зачарувала його, що було віддано наказ про заборону обстрілу будівлі. Щоправда, в той час замок не оминули варварські солдатські грабежі. До початку ІІ Світової війни Підгорецький замок слугував музеєм родини Сангушків (українсько-литовського роду князів). Після приходу на Західні землі радянської влади уцілілі експонати прийшлося рятувати, переправивши до Бразилії.

Пуста та досі розкішно оздоблена будівля слугувала для радянських людей в ролі санаторію для туберкульозників. В 1956 році почалася пожежа, що тривала 3 дні. Ця подія стала фатальною і остаточно знищила залишки старовинних написів, різьблених стель та мармурової підлоги. Одним словом, вціліли тільки стіни. Після трьохрічного ремонту Підгорецького замку санаторій повертається до роботи. 1979 рік – зірковий час для Підгорецької фортеці. На її території проходять зйомки епізоду фільму «Д'Артаньян і три мушкетери». Хто бачив фільм, той може пригадати, як відважний герой на кам'яних сходах боровся з охоронцями кардинала. Саме ці сходи – частина Підгорецького замку.

Підгорецький замок, Львівська область
Підгорецький замок

Світлий день в історії замку

В 1997 році Підгорецький замок отримує невеличкий шанс на життя. Історико-архітектурна пам'ятка переходить в руки Львівської галереї мистецтв. На превеликий жаль, досі замок закритий через свій аварійний стан, банально не вистачає коштів. Єдине, що могли зробити залежні від державного фінансування працівники галереї, звернулися до Всесвітнього фонду пам'яток. Ті, в свою чергу, внесли замок до екстреного списку, в який входять 100 інших світових шедеврів архітектури, котрі також потребують негайної реставрації. Поки замок можна оглянути тільки зовні. Але й цього вистачає сповна для того, щоб відчути справжній дух Середньовічної Європи, налаштуватися на одну хвилю з Середньовіччям, полюбуватися краєвидом, який століттями радував панське око. А ще полоскотати нерви історіями про привидів замку, існування яких підтверджено учасниками «Битви екстрасенсів».

Легенда Підгорецької фортеці

Прогулюючись по території замку, прислухайтеся до своїх відчуттів. Чи не виникає враження чиєїсь посторонньої присутності? Практично всі, хто там побував, можуть це підтвердити. А екскурсовод зможе пояснити, з чим пов'язані такі дивні відчуття і навіть підтвердити розказане фотографіями. На них чітко проглядається білий силует, що прозвали Білою панею. Справа в тому, що у замку живе справжнісінький дух молодої жінки. Доля її доволі трагічна. Вацлав Жевуський взяв за дружину молодшу на 40 років дівчину Марію. Молода та красива Марія не могла знайти спільних інтересів з старим дідом. Тому проводила весь вільний час окремо від чоловіка. А той її страшенно ревнував, влаштовував допити та постійно слідкував. Фатальним для дівчини став день, коли вона не повернулася вчасно з прогулянки. Осліплений ревністю чоловік по поверненню дружини заволік її в темний сирий підвал і замурував нещасну живцем. Ще, коли в замку бурлило життя, слуги розповідали, що бачили Білу пані, цокіт черевичків якої гулко відлунювався в просторих кімнатах замку. І найстрашніше – привид голосно стогнав. Ймовірно, душа дівчини не може знайти спокою, допоки її кістки не переховають за християнським обрядом. Тому досі нещасна Марія бродить пустими коридорами замку, гірко плачучи та проклинаючи свою гірку долю.

Підгорецький замок, привид
Привид Підгорецького замку

Інформація для туриста

Підгорецький замок знаходиться в селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Всього за 17 км від районного центру. Замок відкритий 6 днів на тиждень, окрім понеділка. Час роботи в літній період: з 11:00 до 18:00, в неділю час скорочується з 12:00 до 17:00. В зимовий час години відвідин замку з 10:00 до 17:00. Час, коли можна придбати квитки, закінчується о 16:00. Всього за 13 км знаходиться інша визначна пам'ятка архітектури – Олеський замок.

Розташування:

Підгорецький замок, c. Підгірці, Львівська область

Координати GPS:

49.94311570, 24.98344120

Коментарі

0