Хотинська фортеця — неприступний замок з великою історією

1 837

Хотинська фортеця століттями слугувала щитом на шляху ворожих загарбників. Так звана арена найбільших бойових подій та вирішальних військових конфліктів. Найбажаніший шматок землі для могутніх самодержавців та причина розбрату між найщирішими союзниками. Недаремно назва міста «Хотин» походить від слова «хотіти», «бажати». І доля складалася так, що у різні часи фортеця ставала воєнним трофеєм то християн, то мусульман. Кожна із культур залишила свій слід в літописі замку. Мабуть, з Божого благословення на цьому місці досі непорушно видніється в далечині кам'ний лицар з могутніми плечима, за якими трагічна історія багата на всілякі події.

Хотинська фортеця, панорамний вигляд
Панорама Хотинської фортеці

Історія замку

Історія міста Хотин настільки древня, що більшість істориків досі не можуть дійти єдиної версії про дату його заснування. Ймовірний період виникнення поселення Х ст. Але до цього моменту на місці сучасної фортеці активно кипіло життя. Адже до кам'яної споруди на цьому місці діяв дерев'яний форпост, зведений ще Володимиром Великим. Князь надав великого значення форту, як торговому місту та фортеці на південно-східному рубежі. До ХІV ст. місто встигло перейти від Київського до Теребовлянського, Галицького та Галицько-Волинського князівств. При цьому основного свого значення жодного разу не втрачало.

Великий князь Данило Галицький в ХІІІ ст. вирішує збудувати кам'яну твердиню, об яку би лютий бусурманин «обломив зуби». Щонайцікавіше, жодному із ворогів не вдалося з першого разу взяти штурмом замок. Це вдавалося тільки у разі тривалої облоги.

З настанням ХІV ст. Хотинська фортеця переходить у руки Молдавського князівства і захищає його землі не тільки від турків, а й від угорців та поляків. Молдавський воєвода Стефан Великий модернізує фортецю, роблячи її більш неприступною. Територія замку збільшилася в три рази, стіни стали вищими до 40 метрів та товщими до 6 метрів. Був також зведений комендантський палац з підвалами, набитими зброєю.

Панорама Хотинської фортеці
Хотинська фортеця, панорама

Тільки уявіть, дістатися до замку можна було за допомогу підйомного мосту, що висів над 6-ти метровим ровом. Сам міст веде до Надбрамної вежі, де знаходилися бойові майданчики. Якщо ворогові раптом вдавалося добратися до мосту, то він, в якості гостинця, отримував на свою голову розпечену смолу, каміння, стріли та списи. Охоплений жахом та під страхом смертної кари воїн-невдаха біг на другий міст, де його очікував ще більш неприємний гостинець.

Міст був щедро змащений жиром, від чого його поверхня ставала неймовірно ковзкою. За допомогою спеціально облаштованого механізму міст під вагою противника провалювався, а той, не встигши усвідомити всю трагедію, падав з висоти 11-ти метрів на гострі, як леза, списи. Та, на жаль, були й такі загарбники, котрі були сильнішими та витривалішими за господарів фортеці. Тому замок неодноразово здавався у полон черговому власнику.

Ні за допомогою швидких штурмів, ні довготривалої блокади турки не зуміли відкрити Хотинську фортецю в 1476 році. Султан Мухамед ІІ Завойовник таки «обломив свої гострі зуби» об кам'яницю. І тільки коли Молдова перейшла до складу Османської імперії, Хотинська фортеця стала стратегічним пунктом для підготовки війська у довготривалі походи на європейські та українські землі.

1538 рік - переломний етап в історії замку. Під жорстким натиском польських військ під приводом Сигізмунда І Старшого жителі фортеці, з причини втрати частини стіни, здаються. Щоправда новий молдавський господар Петрі Рареші перебудовує зруйновану частину, розширює межі замку далі на Південь, а посеред відбудованої стіни облаштовує в'їзну вежу.

Хотинська фортеця, в'їзний міст
В'їзний міст до центрального входу Хотинської фортеці

В 1563 році фортеця «стає на коліна» перед козацьким отаманом Дмитром Вишневецьким Байдою. Таким чином, передбачалися переговори з молдаванами про союз проти османів. На жаль, Байда програв і був жорстоко страчений в Константинополі.

В 1615 році настав зірковий час для поляків, хоча й недовготривалий. В 1621 році відповідно до Хотинської мирної угоди замок переходить у молдавське підпорядкування. А польсько-козацьке військо долає багатотисячне бусурманське і остаточно зупиняє турецьку експансію, тим самим рятуючи Європу від повного краху.

Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького Хотин неодноразово переходив до рук козацького війська та звільнявся від господарювання польської шляхти.

На період 1673 року Хотин був у підпорядкуванні Османської імперії. «Викорінити зло» зуміли знову ж таки спільними зусиллями польсько-українських військ під проводом короля Яна ІІІ Собеського.

1711 -1718 рік - час реконструкції фортеці в Хотині. За цей період султан Ахмед ІІІ робить фортечні стіни більш укріпленими і недоступними для ворога. Було укладено зовнішню лінію оборони загальною площею 22 га. Французькі інженери, що займалися реконструкцією, звели на оборонній стіні кам'яний контрескарп, облаштували три в'їзні брами(Руську,Яську, Бендерську), а також 7 бастіонів. Не забули вони й про склади, казарми для воїнів, бані, майстерні, конюшні та, найголовніше, нову мечеть. Вся ця краса та міць протягом трьох російсько-турецьких воєн не змогла вистояти, росіяни впевнено отримували перемогу. Одній із таких в 1739 році відомий російський поет М. Ломоносов присвятив «Оду на взяття Хотина». Але й господарями росіяни там не стали. Лише в наступному столітті після підписання мирної угоди, коли росіяни вже практично набридли туркам, Хотинська фортеця переходить у володіння Російської Імперії. Але тільки після 1856 року стара будівля фортеці втрачає свою минулу важливість в оборонній сфері.

Хотинська фортеця, підвальний музей
В підвальному музеї Хотинської фортеці

З 1918 по 1944 рр. Хотинська фортеця перебуває під опікою румунських королів, але це триває до того моменту, поки Хотин остаточно не входить до складу УРСР.

В 2000 році згідно указу Кабінету Міністрів України Хотинський замок отримує статус державного заповідника. А в 2007 році Хотинська фортеці входить в список «Семи чудес України».

Архітектура замку

На замковому подвір'ї збережений старий кам'яний колодязь. Так як замок височіє на скелі, то тим, хто викопував криницю, прийшлося вирити яму завглибшки 65 метрів. Але є в цьому і плюси - вода досі тамує спрагу і надивовижу смачна та чиста.

Фортечний мур квітчають чотири основні вежі: Північна, Ковальська, Комендантська та вежа Смертників. Північна – найбільша вежа, серед народу отримала й іншу назву – фортеця фортець. Саме від Північної вежі розпочалося розбудовування кам'яної фортеці за наказом Данила Галицького. Вона прикрашена орнаментом з червоної цегли. Ковальська вежа знаменита тим, що була призначена для кування зброї. В Комендантській вежі був особистий кабінет коменданта, а під нею розташувалися два підвальні приміщення завглибшки 10 метрів. Тут у свій час зберігалася зброя та їжа. Вежа смертників була призначена для страти ворогів, яких скидали з висоти 45-ти метрів.

Хотинська фортеця, В'їзна (Надбрамна) вежа
В'їзна (Надбрамна) вежа, Хотинської фортеці

В честь 370-тої битви польсько-українського війська з турками у 1991 році був встановлений пам'ятник отаману козацького війська Петру Сагайдачному поруч Бендерських воріт.

На подвір'ї замку знаходиться церква святої Єлени та Костянтина. Її фундамент закладено ще в ХІІІ ст. Перебудова з каменю відбулася за господарювання молдовських князів у ХVст. З приходом турків з церкви познімали всі християнські атрибути і переробили на мечеть. З приходом російської влади храм став православним.

Також «впаде в око» церква Олександра Невського (1835 рік), руїни мусульманської мечеті(1718 рік) та школа для навчання військової справи (1825 рік).

Церква Олександра Невського в Хотинській фортеці
Церква Олександра Невського, Хотинська фортеця

Цікаві факти та легенди фортеці

Коли фортеця тільки-но зводилася, християни, що її будували, для надійнішого захисту вибили на стінах магічні символи. Вони мали оберігати фортецю від злих загарбників. Мабуть, так і сталося, незважаючи на кількість господарів замку, жоден із них не зміг стерти зі стін ті таємні знаки. Сам замок тільки розбудовувався та процвітав.

Наприкінці ХІХ ст. поруч Хотинської фортеці були знайдені справжні монети з Угорщини, Саксонії, Чехії, Тюрюнгії та багатьох інших країн. На жаль, такий дорогоцінний скарб - більше тисячі старовинних монет, наразі знаходиться в Санкт-Петербурзі.

Хотинська фортеця - улюблене місце режисерів. З легкої руки яких на території замку були зняті такі легендарні фільми, як «Захар Беркут», «Гадюка», «Чорна стріла», «Балада про доблесного рицаря Айвенго», «Стріли Робін Гуда», «Стара фортеця», «Три мушкетери», «Ясса», «Тарас Бульба».

На території замку з 2012 року кожного травня проводиться фестиваль «Середньовічний Хотин».

Під час відвідин Хотинської фортеці вашу увагу не омине дивна пляма на одній із стін. Здавалося б, що то звичайна вода, та людська уява має на це своє пояснення. І придивіться уважно до тієї плями, бо хтось бачить у ній обриси України, а хтось – глечика. Саме з ним пов'язана одна із версій виникнення плями. Якось фортецю взяли в облогу ворожі війська. На території замку не було ще криниці, тому заморені спрагою воїни мирно очікували свого смертного часу. Одна із місцевих дівчат вирішила ризикнути власним життям та принести із річки води. Взяла для цього глечик, ніби тієї кількості води мало б вистачити. Та тільки-но дівчина повернулася в рідні стіни, як один із ворогів помітив її і вистрілив з лука. Стріла потрапила прямо в сміливицю, та вона з останніх сил донесла воїнам ту воду. Тільки трохи розлила на стіну. Так і утворилася та загадкова пляма.

Хотинська фортеця, внутрішній двір
Внутрішній двір Хотинської фортеці

Інша версія, доволі моторошна, розповідає, що та пляма - то дівочі сльози. Жив в цій фортеці суворий князь і шукав для своєї єдиної доньки вигідну партію. Дівчина ж давно покохала воєводу, що перебував на службі у її батька. Дізнавшись про зв'язок доньки з простаком, розлючений князь наказав замурувати її живцем в одній із стін. Кажуть, що дівчина, замурована в стіні, досі ллє гіркі сльози, і та пляма не висохне до тих пір, поки закохані не поєднаються. Вчені ж доводять, що та пляма утворена з оліфи, або селітри, що входила до складу пороху.

Як добратися до Хотина

Місто Хотин знаходиться за 65 км. від Чернівців, або за 25 км. від легендарного Кам'янця Подільського, де заодно варто відвідати його однойменну фортецю. Також з Кам'янця до Хотина можна дістатися залізничною колією.

Хотинська фортеця, карта
Карта Хотинської фортеці

Розташування:

Хотинська фортеця, Чернівецька область

Координати GPS:

48.52200720, 26.49835060

Коментарі