Івано-Франківськ – серце Прикарпаття

1 251

Івано-Франківськ – європейське місто, райський куточок з красивою архітектурою, затишними скверами та парками. Франківськ, чи як молодь ласкаво називає Франик, – з першої хвилини стає своїм, рідним. Це любов з першого погляду, адже більш затишного, комфортного та практичного міста – вам точно не знайти. Не даремно місцева влада роками докладала чималих зусиль для створення алей, парків, озеленення вулиць. Саме тому так приємно прогулюватися пішки головними вулиця Івано-Франківська.

Франківськ – ще й місто студентів, тому в старих жилах граду тече молода кров. На трохи більше як двісті тисяч населення функціонує аж 5 великих навчальних закладів, вже не кажучи про різноманітні філії.

Панорама майдану Шептицького
м. Івано-Франківськ, майдан Шептицького

Івано-Франківськ – серце Прикарпаття. В ньому поєднуються всі традиції Гуцульщини, Бойківщини, Опілля та Покуття. Століття польської та австрійської окупації не менше позначилося на мові, менталітеті та звичках містян. Не кажучи вже про євреїв, вірмен, німців, чехів та росіян. Саме тому Івано-Франківськ не тільки зовні нагадує провінційне європейське містечко, самі люди тут мислять та діють по-європейськи. Останні 10 років в місто масово приїжджають на навчання студенти з усього світу, що також впливає на місцеву культуру. Не зважаючи на всю пістрявість культур та традицій, Івано-Франківськ залишається серцем українським містом-патріотом. Про українськість Івано-Франківська говорить статистика – 92,2% населення – українці, це найбільша кількість серед усіх міст країни. Решту процентів розподілено між іншими народними меншинами.

Cтометрівка
м. Івано-Франківськ, стометрівка

Ще Франківськ можна назвати містом-поліглотом, адже якою мовою ви б не заговорили: чи російською, чи польською, чи англійською, вас зрозуміють, а якщо ні, то обов'язково знайдуть того, хто вам допоможе.

Безпосередня близькість міста до гірського району робить його ще більш привабливим. В хорошу ясну погоду з будь-якої багатоповерхівки відкриваються неймовірні краєвиди на гори. А щоб остаточно закріпити враження про Івано-Франківськ, потрібно оглянути його з висоти пташиного польоту, вибравшись на оглядовий майданчик міської ратуші.

Історія виникнення назви міста

З часу свого заснування 1662 року і до 1918 місто називали Станиславів. З приходом радянської влади на західні землі місто перейменували на Станіславів. На честь святкування 300-річчя місто отримало нову назву в честь видатного українського поета Івана Франка, який, до речі, бував у Станіславові чимало раз.

Івано-Франківськ поділений на райони, які колись були присілками міста та досі зберегли свої автентичні назви: Майзлі, Княгинин, Бельведер, Опришківці, Рінь, Гірка, Пасічна. Також у місті є райони, котрі отримали своє найменування з радянських часів: Брати, Каскад, Позитрон.

Ратуша, фото із ТЦ «Легенда»
м. Івано-Франківськ, вид на Ратушу із ТЦ «Легенда»

Літопис Івано-Франківська

Заснував місто у 1662 році польський магнат Андрій Потоцький. Свою назву воно отримало на честь сина шляхтича Станіслава. 7 травня того ж року Станіславів отримав Магдебурзьке право. З того часу саме в цей день Івано-Франківськ святкує свій день народження.

Поступово місто, окрім поляків, почали заселяти вірмени. З 1676 року Станіславів – осередок торгівлі вірмен на дорозі з Європи до Азії.

Нащадок Андрія Потоцького Станіслав гине у вирішальній битві під Віднем у 1683 році, коли було остаточно зупинено турецьку експансію. Тіло поховане у крипті колегіати, а от серце мужнього воїна та магната залишилося у Відні.

З 1707 по 1770 рр. місто по черзі переходить від польських військ до російських, поки у 1772 році не відбувся Перший поділ Речі Посполитої. Так Станіславів стає частиною Австрійської держави. Пізніше місто отримує почесну місію адміністративного центру округу Австрійської держави.

1848 рік – місто разом з іншими поселеннями охоплює хвиля революції, відомої під назвою Весна народів. Саме під її впливом виникає перша політична організація, до складу якої входили самі українці – «Руська Рада». Організація діяла не даремно, адже стала офіційним представником українців Галичини.

З 1866 року вперше запускається маршрут залізничною колією Львів – Чернівці. Станіславів став зв'язковою ланкою у сполученні двох міст.

Через два роки стається руйнівна пожежа, названа в народі «Мармулядовою». Тоді було знищено чи не половину міста з головними адміністративними будівлями: судом, ратушею та поштою.

Під час І Світової війни місто неодноразово піддавалося руйнуванням з боку російських військ. Не зважаючи на це, Станіславів знову і знову відбудовувався. В 1919 році місто перейменовується на український манер і стає столицею ЗУНР (Західно-Української Народної республіки).

У міжвоєнні роки Станіславів, як і більшість його західних побратимів, стає частиною Польщі. У 1940 році утворюється перший на Франківщині вищий навчальний заклад – вчительський інститут, який не тільки проіснував до сьогодні, але й є гордістю міста – Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника.

Під час наступу німців на місто радянські війська поспіхом масово вбивали в'язнів з місцевих буцегарень. Про цей страшний період в історії міста нагадує меморіальний комплекс «Дем'янів лаз», де й були проведені масові розстріли населення.

Під час німецької окупації було винищено більше 10 тисяч єврейського населення Станіславова. Після перемоги радянського війська над німецькими окупантами у ІІ Світовій війні, Станіславів стає обласним центром Радянської України. Місцева інтелігенція зазнає утисків та репресій з боку влади.

У 1959 році урочисто відкривають повітряний рейс з Станіславова до Москви.

Фортечна галерея Бастіон, м. Івано-Франківськ
м. Івано-Франківськ, фортечна галерея Бастіон

Географічні особливості Івано-Франківська

Через свою безпосередню близькість до Українських гір Івано-Франківськ прозвали «східними воротами» Карпат. Всього за дві години з Франківська можна дістатися до найвищої точки України – гори Говерла (2061 м). Ще однією особливістю міста є те, що всього за 150-300 км ідеального шляху знаходиться кордон до Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі.

За містом знаходяться так звані Вовчинецькі гори, мальовничі пагорби висотою 300-350 метрів. Івано-Франківськ оточений двома річками: Бистрицею Надвірнянською та Бистрицею Солотвинською.

Туризм та відпочинок в Івано-Франківську

Місто можна оглянути і за один день, та щоб сповна пізнати та відчути, як та чим живуть європейські українці, необхідно затриматися в Станіславові надовше. Найперше, прямуйте до міської ратуші. Там знаходиться оглядовий майданчик, з якого мальовничий Франківськ з його вузькими вуличками відкриється, як на долоні.

Побутує думка, що найсмачніша у місті кава в кав'ярні «Говорить Івано-Франківськ». Доки привітні офіціанти виконуватимуть ваше замовлення, вам не доведеться ані на мить сумувати – в приміщені оригінальні стільниці, на яких вибиті легенди Франківська та життєві історії відомих франківців.

Фонтан на стометрівці, м. Івано-Франківськ
м. Івано-Франківськ, фонтан на стометрівці

Прогулюючись містом, не потрібно поспішати. Беріть приклад з місцевих мешканців, що безтурботно насолоджуються своїм рідним містом, наче вперше. Проходячи площею Шептицького, тримайте погляд вгорі: на одній із стін будинку вам зустрінеться герб Станіславова.

У місті можна побачити залишки старих фортечних укріплень, які колись оберігали Станіславів. У підземеллі поруч фортеці можна ознайомитися з сучасним франківським мистецтвом, придбати оригінальні речі чи сувеніри, пообідати чи навіть навести марафет в стильному салоні краси.

Музей мистецтв Прикарпаття – справжня скарбниця мистецтва Прикарпатського краю. Експонати розміщені у найстарішій споруді Франківська – костелі Непорочного зачаття Діви Марії, котрий був зведений у ХVІІ ст. в модному ренесансному стилі. Свого часу костел був усипальницею знатного роду Потоцьких, а також інших багатих вельмож та священнослужителів. У музеї можна оглянути картини, ікони та скульптури не тільки українських, а й польських, німецьких, австрійських та італійських митців.

Кафедральний собор Святого Воскресіння УГКЦ – свого часу належав практично до всіх християнських конфесій. Зведений на початку другої половини ХVІІІ ст. храм пережив чимало бід, зокрема руйнування та повний занепад. Тільки з приходом греко-католицької ієпархії храм почав розквітати. Пишне оздоблення церкви виконано у візантійському стилі, найбільше вражає п'ятиярусний іконостас, вік якого 116 років.

Кафедральний собор Покрови Святої Богородиці УАПЦ, або як її називають в народі вірменська церква. Зведена за рахунок багаточисельної вірменської громади у 1664 році. Храм славився своєю чудотворною іконою Божої Матері, який за словами очевидців мироточив та міг зцілювати. З приходом радянської влади до Станіславова основна маса вірмен покинули місто, забравши з собою і чудотворну ікону. Зараз вона знаходиться у Польщі в місті Гданськ.

Івано-Франківський обласний драмтеатр
Обласний академічний музично-драматичний театр ім. І. Франка

Для любителів мистецтва не тільки художнього, а й музичного та театрального у місті діє Обласна музична філармонія (1891 року) та Обласний академічний музично-драматичний театр ім. І. Франка (1980 року).

Музей Небесної сотні – унікальний в Україні, налічує близько 500 оригінальних речей, привезених з Майдану. Кожен свідомий громадянин, а особливо молоде покоління повинні побувати в музеї, щоб відчути всю гіркоту перемоги Революції Гідності.

Легендарна «стометрівка» – пішохідна зона довжиною більше ніж 500 метрів. На ній сконцентровано міське життя. Тут на кожному кроці кафе, ресторанчики, магазинчики. Також тут можна насолодитися чималим розмаїттям вуличної музики та й мистецтва загалом. «Стометрівка» належить до основних символів Івано-Франківська.

Спокійною та романтичною буде прогулянка вулицею Шевченка, яка плавно переходить у парк ім. Т.Г. Шевченка. А через дорогу від парку знаходиться величезне міське озеро. Просто там можна урізноманітнити прогулянку плаванням на човні.

Парк імені Тараса Шевченка, м. Івано-Франківськ
м. Івано-Франківськ, парк імені Тараса Шевченка

Це далеко не весь список історичних пам'яток та туристичних принад міста. Також можна додати до списку Палац Потоцьких, який останніми роками відкривається відвідувачам під час проведення фестивалю Porto Franko. Відреставрований старий залізничний вокзал, який першим приймає своїх гостей. Іванофранківський пивоварний завод, зведений ще у ХVІІІ ст. Пасаж Гартенбергів, зведений у 1904 році на подобі сучасного торгового центру. Будівля покрита скляним дахом, під яким від початку відкриття торгового залу, діяла елітна кав'ярня «Едісон».

Також серед сучасних розваг вам можуть сподобатися міський аквапарк, Льодова арена, два кінотеатри та незліченна кількість оригінальних арт-кафе.

Площа Міцкевича, м. Івано-Франківськ
м. Івано-Франківськ, площа Міцкевича

Десять плюс один доторків до Івано-Франківська

Якщо Ви завітали до Івано-Франківська ненадовго, але всетаки маєте бажання по-справжньому намилуватись та відчути усі барви міста, рекомендуємо наступне:

  • Підніміться ліфтом на оглядовий майданчик ТЦ «Легенда» (на розі пл. Ринок з вулицями Вірменською та Шеремети) і подивіться на Ратушу та Площу Ринок з висоти пташиного польоту;
  • Випийте у будь-якій кав'ярні ковток «Прикарпатського бальзаму», настояного на кільканадцяти ароматних Карпатських травах. Пляшечка бальзаму — найсмачніший сувенір з Івано-Франківська;
  • Прочитайте столи у кав'ярні «Говорить Івано-Франківськ» (на розі пл. Ринок та вул. І. Труша) — це найлаконічніше зібрання міських легенд та легендарних особистостей міста, викарбуваних на стільницях. Тут також — найкраща в місті кава;
  • Пройдіться найкоротшою вуличкою Івана Труша, вистеленою давньою бруківкою (між пл. Ринок та вул. Лесі Українки). Її довжина — усього 65 метрів. Вона також найвужча — 6 метрів у ширину;
  • Відшукайте герб Станиславова на бічній стіні старої Колегіати (пл. Шептицького, 8 з боку кавярні «Бізе»). Він захований так високо, що про його існування знає далеко не кожен мешканець міста;
  • Пустіться у підземелля Бастіону (входи з вул. Галицької між будинками №7 та №9 та з вул. Новгородської між будинками №6 та №10) Це частина справжніх фортечних укріплень старого Станиславова;
  • Скуштуйте штрудель з вишнями чи яблуками у вишуканій «Цукерні», облаштованій у віденському стилі (вул. Незалежності, 12). Такі заклади були дуже популярними у Станіславі століття тому;
  • Роздивіться бруківку 17-го століття перед брамою Палацу Потоцьких (перехрестя вул. Шпитальної та вул. Старозамкової). Це річкові камені з Бистриць, якими укладали вулиці Станиславова, що знаходився всередині фортеці;
  • Навідайтесь до Танцюючої фабрики на вул. Вірменській, неподалік фонтану-пам'ятнику у формі яйця. Команда ресторану запропонує не лише найсмачнішу в Україні піцу, але й станцює для Вас!;
  • Скуштуйте найкраще франківське пиво «Панське» у «Пабі Потоцьких» (вул. Дністровська, 22а) біля підніжжя земляних валів давньої фортеці;
  • Прогуляйтеся липовою алеєю вулиці Шевченка до найдавнішого у місті парку, який є улюбленим місцем відпочинку франківчан вже понад двісті років.
Вулиця Грушевського, м. Івано-Франківськ
м. Івано-Франківськ, вулиця Грушевського

Розташування:

м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область

Координати GPS:

48.92263300, 24.71111700

Коментарі

0