Маршрут полониною Боржава

869
  • с. Запреділля — г. Стій — г. Кук — потік Козяй — смт Воловець;
  • Загальна протяжність — 48 км. Висота виходу — 400 м. Найвища точка — 1681 м. Тривалість маршруту — 2-3 дні. Складність — середня.

Полонина Боржава – місце, котре вражає у самісіньке серце. Найвищою її точкою є вершина Стій, висота над рівнем моря – 1681 м. У цих місцях ще до середини 90-х років минулого століття було розташовано чимало куполів від радарного обладнання, проте сьогодні тут можна побачити лише шматок матеріалу, з котрого вони виготовлялися. Не варто засмучуватися з цього приводу, адже полонина має чим дивувати і без цього, і вона це зробить, повірте. Просторі полонини, оточені густими лісами, де можна вдосталь назбирати смачних чорниць та брусниць, справжніх карпатських білих грибів – це сутність цього райського куточку України.

Маршрут полониною Боржава, Карпати
Туристичний маршрут полониною Боржава

Рекомендується розпочати свій шлях із дороги, котра сполучає два села – Міжгір'я та Запреділля, а відтак веде праворуч, до потоку Козяй. До речі, досить хороший орієнтир – це невеличке підприємство будматеріалів, котре розташоване на лівому березі водойми Ріка, а саме – у видолинку. Для того, щоб продовжити свій шлях потрібно перейти через річку та повернути ліворуч, де є зручне місце для розбиття наметового містечка, також тут знаходиться джерело.

Першим об'єктом на цьому маршруті є вершина Кук, відстань до котрої від джерела становить 8,3 км. Якщо взяти відстань та загальну швидкість пересування пішки, то по часу це займе близько 3 годин. Отож, рухаємося дорогою тримаючись потоку Козяй, приблизно через два кілометри виходимо на галявину, де розташовані декілька будиночків для зимування худоби.

У цьому місці в річку впадає потужна права притока потоку Козяй. Далі варто пройти дорогою, котра веде уздовж притоки у напрямку на північний-захід. Слідуємо цим шляхом аж до того місця, коли він піднімається угору. До речі, саме на цьому відрізку шляху не страшно втратити стежину, адже завжди можна продовжити шлях, тримаючись гірського гребеня та незмінючи азимуту. Ліс довкола - буковий, а тому він не є густим й рухатися ним легко навіть за умови повної відсутності стежини. Поступово мандрівника цей шлях неминуче приводить у сідловину між вершинами Кук і Волосянкою, а це основний хребет Боржави.

Туристичний маршрут полониною Боржава
Маршрут полониною Боржава, Карпати

Шлях на гору Кук пролягає в напрямку на північний-захід, а для того, щоб спуститися варто триматися північно-західного напрямку (сам спуск не є великим), а відтак польовою дорогою обходимо декілька вершин. Відстань між вершинами Кук і Волосянкою становить приблизно 2 км. Потім дорога веде лісом, перетинає ділянки з обгорілими деревами, а відтак поступово приводить мандрівника у глибоку сідловину. До речі, у цю сідловину, з північного напрямку, проведений газопровід, тому для того щоб вибратися звідси вистачає здійснити підйом газопровідною просікою, беручи за орієнтир високовольтну опору.

До речі, дорогою можна поповнити свої запаси питної води смачною джерельною водою. Отож, після того як шлях високовольтною лінією позаду, потрібно повернути ліворуч й слідувати далі у північно-західному напрямку. А відтак обійти вершину Кам'яна із західної сторони та вийти до хребта, котрий приводить, насамперед, до гори Прислоп. Орієнтовно через 1,2 км оминаємо вершину Прислоп із північно-західного боку. Поруч із стежиною розташоване невеличке джерельце. Відтак дорога вестиме уздовж схилу та виведе мандрівника на доволі-таки простору галявину, де встановлено старий камінний хрест – символ перевалу Прислоп. Відстань над рівнем моря – 937 м.

Полонина Боржава, маршрут
Карпати, маршрут полониною Боржава

З цього місця беруть початок декілька стежинок, які ведуть у різні напрямки. Звичайно ж, що побувавши у Карпатах хочеться оглянути максимально все, що доступно, проте даний маршрут передбачає подолання наступних вершин: Ополонок (1171 м) та Звор (1120 м). Відстань від перевалу Прислоп до вершин – 2,2 км. А відтак за півкілометра від виходу на гору Звор, біля лісової стежини розташоване ще одне джерело.

Рухаємося незмінно далі й виходимо перед вершиною Кругла, яка знаходиться на роздоріжжі. Для продовження шляху варто повернути ліворуч угору. Після цього обходимо по східному схилу вершину Кругла й потрапляємо на велику галявину, котра поросла високими буйними травами. У північній частині цієї галявини є зручне місце для наметів, адже неподалік праворуч знаходиться струмок із чистою питною водою.

Перетинаємо галявину у напрямку на північ, знову виходимо на гребінь хребта та піднімаємося на гору Кичера, висота – 1240 м. Після цього перед нами постає декілька вершин, котрі за бажанням мандрівника теж можна підкорити. Це насамперед вершина Граб (її висота – 1378 м), обійшовши гору Магура Жиде по західному схилу (а це 1450 м над рівнем моря), можна підкорити гору Гемба (1491 м). Цікаво, що протяжність шляху від вершини Кругла до Гемби становить 11 км.

Маршрут полониною Боржава для туристів
Карпати, туристичний маршрут полониною Боржава

Спускаємося з вершини Гемба й перед початком сходження на гору Великий Верх дорога вестиме із півдня до вершини Стій. Можна трошки спуститися схилом приблизно на 50-100 м до джерельця, де є можливість поповнити запаси води.

Далі рухаємося дорогою попід вершиною Великий Верх у напрямку на південний захід доти, доки вона не виведе до лінії вододілу. До речі, саме тут можна залишити свої речі та вже підкорювати вершину Стій без них. Стежина вестиме гребеневою частиною хребта. Ця вершина є найвищою точкою полонини Боржава, її висота над рівнем моря – 1681 м. Від цього відрізку шляху, якщо повернутися до перемички, є два варіанти: можна припинити маршрут, а можна продовжити його й підкорити вершину Великий Верх, де знаходиться чотиригранна піраміда (1598 м), а бо ж зійти на вершину схилом гори із заходу.

Спускаємося з гори у напрямку вершини Плай, де, до речі, знаходиться метереологічна станція. З цього місця дорога веде стрімко вниз у північному напрямку, сам спуск – доволі затяжний й приводить до закинутої будівлі. Відтак варто зайти в ліс й серпантиновою дорогою спуститися до поселення Воловець. Можна скоротити затяжні серпантинові вигини старим перевіреним способом – стежинами. Біля стін залізничного вокзалу по праву можна вважати наш маршрут закінченим. З цього місця можна безперешкодно дістатися у будь-якому напрямку потягом чи автобусом.

Коментарі