Маршрут полониною Красна

• с. Красна  (можна з Усть-Чорна) — р. Красношурка — г. Красна — г. Сигланський — с. Колочава;
• Загальна протяжність — 35 км. Висота виходу — 480 м. Найвища точка — 1564 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Побувавши на цій полонині, розумієш що свою назву вона отримала, звичайно ж, завдяки своїй мальовничості. Тому для того, аби насолодитися нею сповна варто пройтися нею з однієї сторони в іншу. Не будемо забігати наперед й оглянемо цей маршрут з його вихідної точки – поселення Красна. З села простуємо через міст річки Красно-шурки, а відтак повертаємо ліворуч у вуличку, де за декілька метрів розпочинається підйом дорогою у напрямку на північ. Шлях пролягатиме через ліс й досить швидко почне вести угору. Проте це триватиме не так довго й подальший відрізок шляху на відрозі хребта через вершину Угорська, долатиметься більш плавно. Приблизно 10 км необхідно подолати для того, щоб вийти на широку полонину. За умови продовження руху у напрямку на північний-захід, є можливість зійти на вершину Климова (висота – 1492 м). Cаме ця вершина у народі називається Красною.

Отож, подолавши чергову вершину на нашому шляху, повертаємо у напрямку на південний захід й через кілометр виходимо на вершину з трьома відрогами. Називається ця вершина Климова Кичера. А вже з цього моменту рекомендується змінити напрямок руху й просуватися у північно-західний бік. Спуск – доволі стрімкий, ще й дорога кам'яниста.

З цього моменту нашого шляху варто змінити курс й почати рух у напрямку на північний-захід. Варта до уваги інформація: обабіч дороги відразу декілька гірських струмків беруть свої початки, тому саме в цьому місці можна поповнити водний баланс води в організмі.

Оминаємо найнижчу точку даної сідловини й орієнтовно через 800 м стежина повертає лінією вододілу на захід й веде ще приблизно 1 км до самої розвилки у нижній частині схилу. На карті дана вершина позначена як Гропа, вказана також і її висота – 1494 м. Якщо відчуваєте себе ще спроможним подолати дану вершину, то тільки уперед! Можна також оминути її праворуч, уздовж схилом у західному напрямку. До речі, у цій місцевості теж знаходиться джерело.

Продовжити маршрут можна із сідла, котре розташоване дещо на північ від вершини Гропа. Для цього необхідно просуватися уздовж хребта у напрямку на північ. Таким чином виходимо до двох вершин, котрі є найвищими у цьому масиві. Перша – Ружа, висота – 1564 м. Друга – Сигланський з ідентичною висотою. Саме тут можна помилуватися удосталь панорамами, які відкриваються на Менчул, Пішконя та на Стримбу.

Наступний крок – виходимо на дорогу, яка пролягає через вершини хребта у напрямку на північний-захід. Вже через 2 км дорогою зустрічаються газопровідні труби, а ще далі – роздоріжжя. Одна із доріг веде до вершини Топас, де розміщено радіовишку. Ще одна – до спуску з хребта, який носить назву Квасний Верх, що у північно-східному напрямку. З цього відрізку шляху відкривається чудовий краєвид на поселення Колочава.

Вершина Топас, висотою 1543 м, розташована всього-на-всього за 1 км від вищезгаданого роздоріжжя. Топас – це природній оглядовий майданчик. Саме таке складається враження через зрізану частину верхівки.

Отож, рухаємося хребтом Квасний Верх, на схилі котрого знаходиться станція з мобільними вишками. А вже звідси спускаємося 4 км доволі-таки стрімким спуском. Перед сходженням на вершину Квасний Верх, слід відшукати стежину, котра веде праворуч, до лісу. Відтак стежина досить стрімко доводить до футбольного поля, яке розташоване на околицях села. З цього місця без перешкод можна дістатися до дороги та вуличками потрапити в центр поселення, а вже звідти неважко дістатися до Міжгір'я.