Прикарпатське село Космач – найбільше за чисельністю та площею поселення в цілій Україні. Населення Космача перевищує межу 7-ми тисяч. Село належить до Косівського району та є одним із найдавніших гуцульських поселень. Космач славиться не тільки своєю давньою та багатою культурою, а видобутком озокериту. В Космачі століттями шанують та бережуть унікальні гуцульські ремесла, вироби яких славляться на весь світ.
Українські Карпати – єдиний живий організм зі своїми думками та таємницями, дикі землі серед велелюдних міст. Нерозгадана таємниця тисячоліть, яка манить у свої надра все нових та нових мандрівників. Карпатські села – острівки цивілізації, яка зуміла прижитися серед древніх вершин та сивих лісів. На відміну від міст, де традиції практично забулися, у гірських селах мирно вживаються древні традиції та блага цивілізації. Рідко тепер котрий гуцул без мобільного зв'язку чи телевізора. Та найголовніше, що досі в карпатських селах цінується віра, любов до природи та ближнього. Саме тому Карпатський край чи не найгостинніший. Щоб відчути на собі не тільки позитивний вплив гірської добродушності, а вплив чистого карпатського повітря – потрібно завітати до села Микуличин, що на Прикарпатті. Село розмістилося у затишку, на берегах річок Прутець Чемигівський та Прут.
Село Яблуниця – мрія туриста. Це не просто лікувально-оздоровчий центр, а й осередок гуцульської культури та фольклору. Саме мешканці невеличкого села у Верховинському районі, на затишному березі річки Білий Черемош, ревно передають з покоління в покоління дивовижні обряди та звичаї. Від старого до молодого зможуть провести незабутню екскурсію в таємничий гуцульський світ. Емоції та ставлення людей тут справжні, непідробні. Тут не знайдеш театралізованих постановок весілля, святкування Великодня чи Різдва. В селі немає необхідності створювати музей – тут кожна хата є музеєм. Одяг, предмети побуту, господарські знаряддя, посуд – найбільші музеї позаздрять таким колекціям.
Манява – особливе поселення. Мабуть, по всій Україні не знайти подібного. Це місце духовної сили та відродження. Назва села походить від слова «навмання». І можна зрозуміти чому, завдяки одній давній легенді. Дуже давно, коли була Київська Русь, а гори були по-справжньому дикими та неприступними, з Києво-Печерської Лаври вирушили в путь два ченці. Шукали вони святої землі на подобі київської. Йшли вони довго в спеку, дощ та сильний вітер. Йшли навмання, поки не приблудили до затишного та тихого лісу. Мир та спокій вселився в душі подорожніх, та було одне «але»: дуже вже хотілося монахам пити. Для цього звернулися вони в мовчазній та щирій молитві до Господа. І сталося диво! З каменя потекла справжня вода, що означало: місце по-справжньому святе. Так звершилося диво, яке вже віками живе у серці кожного мешканця «невеличкого острівця непохитної віри та любові» серед живописних Карпат.
Косів – колиска гуцульської культури та звичаїв. Містечко є районним центром та сучасним карпатським курортом. Кожного року в «тенета» гуцульських звичаїв потрапляють тисячі туристів. Окрім живописних гірських краєвидів, Косів славиться своїм сувенірним ринком. Від різноманіття та краси виробів розбігаються очі, важко втримати себе в руках, щоб не скупити чи не весь товар. Керамічні, дерев'яні та вовняні вироби, вишивка – це далеко не весь перелік корисних та водночас красивих речей. За один день точно не побачити весь різнобарвний Косів, тому перепочити можна в приватних садибах, готелях, туристичних комплексах, санаторіях. Весело провести час можна в різноманітних ресторанчиках та нічних клубах. Для любителів активного відпочинку на природі теж знайдеться не одна розвага. Одним словом, Косів – місто традицій та сучасного дозвілля, яке вражає з кожним днем все більше і більше.
Івано-Франківськ – європейське місто, райський куточок з красивою архітектурою, затишними скверами та парками. Франківськ, чи як молодь ласкаво називає Франик, – з першої хвилини стає своїм, рідним. Це любов з першого погляду, адже більш затишного, комфортного та практичного міста – вам точно не знайти. Не даремно місцева влада роками докладала чималих зусиль для створення алей, парків, озеленення вулиць. Саме тому так приємно прогулюватися пішки головними вулиця Івано-Франківська.
Село Красник належить до Верховинського району Івано-Франківської області. Знаменитий Гуцульський край з неповторними живописними краєвидами, які зачіпають найглибші струни серця. І Красник – саме таке гуцульське село в горах, яке може похвалитися не тільки природними дивовижами, а й гостинними та відкритими для світу людьми.
В наш час Крилос – невеличке село, яке знаходиться неподалік районного центру Галич. І от якби не надважка багаторічна праця археологів та істориків, нізащо в світі не повірив би в те, що Крилос – це частина величної та сивої історії. Столиця могутньої та самостійної держави Галицько-Волинського князівства, місце коронування королів та вирішення доленосних питань. Молодший брат самого Києва. Саме від Крилоса (перша назва Давній Галич) походить самобутній та неповторний Галицький край.
Гута – межа між цивілізацією та дикою природою. Так званий портал, який переносить кожного охочого із запиленого та задимленого міста в тихий та живописний гірський рай. Місце, яке закохує з першого погляду, в яке хочеться повертатися знову і знову. Невеличке за населенням (близько 800 осіб) село багате на навколишню природу та гостей, не рідко поважних та знаменитих.
Карпати – територія сильних та вільних людей. Вільних від міської метушні та турбот. Це відбувається насамперед тому, що замість сірого бетону та чорного диму горяни бачать сині гори, смарагдові ліси та безмежний простір. Природа, вірність традиціям та вірі – три основні складові, які роблять їх найщасливішими серед інших. І найголовніше, що цим умінням бути щасливим, можна заразитися, як звичайним грипом. Одним із осередків такого щастя є село Ільці, що знаходиться на перехресті шляхів Закарпаття-Румунія.
